125111 червня 2018 року
14-17 травня у місті Кобе в Японії відбувся дев’ятий воркшоп з катастрофічного руйнування у Сонячній системі
Вже з другого/третього курсу на нашому факультеті нас заохочують брати участь у різних конференціях, воркшопах та літніх школах.Подібні заходи важливі для вчених, бо вони надаютьможливість налагодити зв’язки для співпраці та обміну ідеями.
Так вже вийшло, що цього року мій добрий друг і за сумісництвом науковий керівник Олексій Андрійович Голубов запропонував мені взяти участь у “9thWorkshoponCatastrophicDisruptionintheSolarSystem (CD9)” (Дев’ятий воркшоп з катастрофічного руйнування у Сонячній системі), який відбувся 14-17 травня у місті Кобе в Японії. Сказати, що він заінтригував мене - усе одно, що не сказати нічого, бо зі шкільних років я цікавився історією та культурою Японії та бажання відвідати її стало моєю мрією. До того ж це була непогана нагода долучитись до наукового світу.
Протягом цих 4 днів ми прослухали доповіді на різноманітні теми: космічні місії, чисельне моделювання руйнування астероїдів, зіткнення астероїдів, формування малих об’єктів у результаті зіткнення тощо. У перший день мені випала можливість презентувати постерну доповідь за темою статті, яку ми з Олексієм Андрійовичем опублікували за кілька тижнів до того.Не можу сказати, що щось різко змінилось чи що я познайомився з людьми, які змінили мій кругозір. Проте окрім практики у доповіді чи розширенні уявлень про процеси, які відбуваються у нашій сонячній системі, важливим було на власні очі побачити, як відбувається цей процес обміну ідеями, досвідом, як майже з пари слів з’являються основи для написання цікавих статей, відчувати, що все те, що ти вивчаєш, має сенс.
Останні кілька днів після конференції ми провели подорожуючи від Кобе до Токіо, гуляючи по вулицям Кіото чи Нагої, відвідуючи замки періоду Едо, дзен-сади та спостерігаючи за навколишнім світом. Ці прожиті дні, ці відчуття стали тим провідним ліхтарем, який веде мене обраним шляхом фізика й далі.
Університет у соціальних мережах: