Лютий 2025 року
23 січня на базі фізико-технічного факультету у форматі он-лайн відбувся обласний етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики у 2024/2025 навчальному році в Харківській області. В олімпіаді взяли участь 187 учнів із 10 районів Харківської області та м. Харкова. Журі олімпіади очолював Заслужений працівник освіти України, професор фізтеху Валерій Лісовський, який має багаторічний досвід у цій справі. До складу журі входили 11 викладачів і аспірантів університету, зокрема Заслужений вчитель України, професор фізичного факультету Захар Майзеліс, доценти фізтеху Андрій Гах, Володимир Олефір, Костянтин Середа, Інна Афанасьєва та інші.
З 28 по 31 січня 2025 року в місті Гранада (Іспанія) відбулася 32-а Робоча нарада з Європейської термоядерної програми, у якій взяв участь лідер української дослідницької ланки, заступник генерального директора ННЦ ХФТІ, завідувач кафедри прикладної фізики та фізики плазми Ігор Гаркуша. Метою наради було моніторинг виконання програми термоядерних досліджень Євратом у межах рамкової програми ЄС Горизонт-Європа, а також аналіз можливостей застосування ядерних технологій та розробок у сфері термоядерної енергетики.
3 лютого на засіданні ректорату ректорка Тетяна Кагановська привітала співробітників університету та вручила почесні нагороди. Зокрема, Подякою Національної академії наук України в ім’я миру та розвитку на відзначення вагомих здобутків у наукових, науково-технічних й інноваційних дослідженнях, залучення молоді до наукової діяльності та популяризації науки, за активне сприяння національній і міжнародній солідарності заради спільного використання наукових досягнень, їх розвитку та наближення перемоги і миру в Україні нагороджено провідного наукового співробітника фізтеху Станіслава Дудіна.
3 і 5 лютого завідувач кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізтеху академік НАНУ Ігор Гаркуша та професор цієї кафедри член-кореспондент НАНУ Ігор Гірка взяли участь у роботі наукової ради конкурсу EUROfusion за напрямком сприяння дослідницькій діяльності у галузі «матеріали» та «технології». Рада заслухала звіти керівників проектів, які завершуються 2025 року, та обговорила запропоновані ними зміни та коригування проекту на 2025 рік.
5 лютого Національна дослідницька рада Іспанії опублікувала чергову редакцію міжнародного рейтингу університетів світу Webometrics Ranking of World’s Universities January 2025 (2025.1.0beta). Каразінський піднявся на три сходинки вище порівняно з минулим виданням рейтингу та посів 4 місце серед вітчизняних університетів і 1955 позицію в глобальному масштабі. Загалом рейтинг оцінює представленість у вебпросторі майже 32 000 світових ЗВО.
У Харківському університеті продовжується реалізація освітньо-наукового кластера «Каразінський університет — учням класів "Метрошколи" м. Харкова».
13 лютого для учнів 11-х класів Харківського ліцею № 85 було проведено низку практичних занять, дослідів та експериментів, що сприяють ефективній підготовці випускників до складання НМТ–2025 з фізики для подальшого вступу до університету. Фізико-технічний модуль кластера для ліцеїстів провела викладач кафедри прикладної фізики та фізики плазми навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Наталія Казачкова. Вона залучила учасників заходу до низки цікавих дослідів та експериментів, у яких вони взяли безпосередню участь, з властивостей азоту, кіберфізичних ядерних технологій "Crazy biker", «Вогняного торнадо», «Найстаріших наукових іграшок», «"Paradox show" або цікаві пригоди "In the science world"».
20 лютого завершився 31 Всеукраїнський турнір юних фізиків, у якому взяли участь 12 команд з 4 областей України. До фіналу, як і торік, вийшли три харківські команди. Переможцем турніру стала команда «Момент імпульсу», яка торік здобула золоті медалі Міжнародного турніру юних фізиків, яку підготував професор Каразінського університету Захар Майзеліс. До складу журі увійшли професор фізтеху Ігор Гірка та кілька випускників фізтеху.
26 лютого оприлюднено результати конкурсу на здобуття фінансування наукових проектів в університетах України за рахунок бюджету Міністерства освіти і науки України. У Харківському університеті завершилося 20 наукових проєктів на 20 мільйонів гривень. Науковці університету подали 20 запитів і виграли 4 проєкти. Тобто фінансування Урядом науки в університеті зменшилося 2025 року на 16 мільйонів гривень порівняно з 2024 роком.
Січень 2025 року
9 січня опубліковано результати рейтингу QS World University Rankings за 2024 рік. Харківський університет зберіг 2 місце серед українських університетів.
13 січня опубліковано результати рейтингу за показниками даних наукометричної бази Scopus за 2024 рік. Харківський університет зберігає 2 місце серед університетів України за абсолютним значенням публікацій. За підсумками 2024 року маємо 748 публікацій! І фізтех тут є лідером серед факультетів університету. Індекс Хірша університету у 2024 році дорівнює 93 (у 2023 році — 88).
14 січня відбулося яскраве наукове шоу "Фізика на сцені", яке провела для дев'ятикласників Харкова співробітниця фізтеху Наталія Казачкова. Завдяки її захопливим поясненням і цікавим експериментам, захід перетворився на справжнє свято науки. Учні активно брали участь у демонстраціях, які дозволили глибше зрозуміти природу звукових хвиль та їх поведінку, розібратися з законами збереження енергії та їх проявами у повсякденному житті.
16 січня на сайті університету розміщено інтерв’ю з доцентом кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій фізтеху Ольгою Житняківською. Відповідно до Постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки імені Бориса Патона № 6 від 5 листопада 2024 року призначено та продовжено виплату стипендій Кабінету Міністрів України 264 молодим вченим. Згідно з документом, стипендіатами стали двоє науковців Каразінського університету. Урядову стипендію отримуватимуть представниці фізтеху Ольга Житняківська та Уляна Тарабара.
Указом Президента України № 39/2025 від 20 січня 2025 року за значні заслуги у зміцненні української державності, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку співробітників Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відзначено державними нагородами:
24 січня на сайті асоціації FuseNet виставлено у вільному доступі україномовну версію другого освітнього модуля для середньої
школи з серії про керований термоядерний синтез.
Сайт асоціації FuseNet: https://fusenet.eu/for-educators/module-2-roadfusion
Матеріали перекладено викладачами фізтеху Ігорем Гіркою, Юлією Волковою та Інною Афанасьєвою.
Усі п’ять модулів розміщено на сайті фізтеху: http://physicstechnology.karazin.ua/future-students/navchalni-materiali, та ННЦ ХФТІ: https://uaineuratom.com.ua/rozgortannya-termoyadernoyienergetyky, https://uaineuratom.com.ua/termoyaderni-materialy
27 січня на засіданні вченої ради університету Грамоти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за сумлінну працю, зразкове виконання посадових обов’язків і високий професіоналізм отримав, зокрема, Богдан Мазілін, провідний інженер кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій фізтеху.
З 8 по 29 січня в режимі відеоконференції на платформі Zoom за підтримки Харківського центру професійного розвитку педагогічних працівників відбулася низка з шести вебінарів «Турнір юних фізиків: методи та прийоми підготовки і гри». Ведучими вебінарів були, зокрема, Анастасія Васильченкова, випускниця ФТФ, PhD, президент Міжнародного турніру юних фізиків, Олексій Андрійович Голубов, випускник ФТФ, доктор фізико-математичних наук, член журі, переможець Всеукраїнських турнірів, керівник команд, Анастасія Гаєва, випускниця ФТФ, учасник, капітан і керівниця команд, переможниця Міжнародних студентських турнірів фізиків, член оргкомітету Всеукраїнських студентських турнірів фізиків.
Грудень 2024 року
Верховна Рада України 5 грудня 2024 року прийняла постанову №4131-IX "Про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2023 рік". Цією постановою визначено 50 робітпереможців конкурсу 2023 року. Зокрема, премію Верховної Ради України присуджено молодим ученим Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України, випускникам фізтеху 2014 року Олександру Старцеву та Олегу Троценку за роботу "Моделювання радіаційних ефектів в ядерних та функціональних захисних матеріалах".
13-15 грудня відбувся тридцять третій Харківський міський турнір юних фізиків. Турнір проходив он-лайн. Серед членів журі та керівників команд були викладачі, студенти та випускники фізтеху: Ігор Гірка (голова журі), Ігор Денисенко, Пилип Кузнєцов, Костянтин Середа, Ігор Кириллін, Роман Овсянніков, Станіслава Літвінова, Вероніка Батянова, Богдан Кушнарьов, Владислав Рудчик, Михайло Гриценко. Фінальний бій вів випускник ФТФ Кирило Геращенко, переможець міжнародних студентських турнірів фізиків. Вперше в історії до складу журі увійшли три члени-кореспонденти НАНУ. Переможцем турніру стала команда «Момент імпульсу», яка складається з ліцеїстів ХФМНЛ № 27 і ліцею «Імпульс».
17 грудня 2024 року, у рамках реалізації проєкту NURECAB відбувся вебінар для студентів і аспірантів профільних закладів вищої освіти. Пилип Кузнєцов, директор навчально-наукового інституту “Фізикотехнічний факультет” Харківського університету та керівник Робочого пакета №4, представив грантові можливості, які пропонує проєкт NURECAB. Ці можливості спрямовані на підтримку участі студентів, аспірантів і молодих дослідників у європейських заходах за напрямами ядерного поділу та термоядерного синтезу (конференції, семінари, форуми та тренінги, інші ініціативи), заходи, що сприятимуть інтеграції України до європейського дослідницького простору.
Учасникам було докладно представлено правила, процедури подачі заявок та ключові переваги участі в програмі мобільності. https://nurecab.eu/vebinar-rozvytokpotentsialu-molodi-v-programah-yevropejskoyi-merezhi-yadernoyiosvity-ta-proyektu-nurecab/
17-18 грудня в онлайн форматі відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу рефератів учнівської молоді «Ядерна енергія і світ». Вже багато років громадська організація «Українське ядерне товариство» та АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки групи компаній «Energy Safety Group» та закладів вищої освіти НТУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», НУ «Львівська політехніка», НУ «Одеська політехніка» та фізико-технічного факультету Харківського університету проводить цей конкурс. Нагадаємо, що минулого року в конкурсі перемогла харків’янка Катерина Чкауселі з ліцею № 150. У Харкові проведенням відбіркового етапу конкурсу опікувалися члени УкрЯТ з Національного наукового центру «ХФТІ» та фізтеху: професор Сергій Литовченко, доценти Пилип Кузнєцов, Інна Афанасьєва, Богдан Мазілін, науковий співробітник Денис Горох. Перше місце на Всеукраїнському етапі посіла Марія Пчолкіна (учениця 11 класу КЗ «Харківський ліцей № 173») з роботою «Методика прогнозування властивостей ізотопів». Третє місце виборола Любов Крутенко (десятикласниця КЗ «Харківський ліцей №156) за роботу «Хочеш стати фізиком-ядерником? Запитай мене як!».
24 грудня народився Антон Карлович Вальтер. Не фізтехівцям розповідати, хто це такий.
24 грудня в Університеті відбувся урочистий випуск студентів університету та нагородження кращих випускників-магістрів 2024 року. З огляду на безпекову ситуацію в Україні захід пройшов у змішаному форматі. Всі охочі мали змогу долучитися до онлайнтрансляції події наживо та завітати на офлайн-випуск в укритті. Музичним сюрпризом для випускників став виступ хору університету та вокальний номер від студентки фізтеху Ріни Компанієць. Урочистий випуск від фізтеху наживо відвідали 4 випускники магістратури: Вертій Андрій, Кириленко Ігор, Осипова Рената та Шахназарян Амалія! Відзнаку кращого випускника 2024 року здобув Вертій Андрій (син вихованця фізтеху)!
Листопад 2024 року
Відповідно до Постанови президії Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона від 5 листопада 2024 р. № 2 «Про призначення стипендій та продовження виплати стипендій Президента України та Кабінету Міністрів України для молодих вчених» призначено 229 стипендії та продовжено виплату 71 стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених. Зокрема, серед числа стипендіатів є двоє молодих учених фізтеху, старші наукові співробітники Ярослав Гречко та Ольга Житняківська.
05-06 листопада 2024 року директор ННІ «Фізико-технічний факультет» Пилип Кузнєцов узяв участь у засіданні Вищої наукової ради Європейського ядерного товариства.
8 листопада за підтримки Українського Ядерного Товариства, фізтеху та ХФТІ відбувся І етап (відбірковий) Всеукраїнського конкурсу рефератів "Ядерна енергія і світ" - 2024! Конкурс об’єднав найкращих молодих дослідників, зацікавлених у розвитку ядерної енергетики. Конкурсанти презентували цікаві та інноваційні роботи на теми, що стосуються сучасних викликів і можливостей у сфері ядерної енергетики. 9 листопада Європа відзначає річницю падіння Берлінського муру. З цієї нагоди в Берліні, зокрема, відбулися заходи фундації Falling Walls. Серед них був і круглий стіл «Science & Research in Ukraine», який було проведено 8 листопада. У його роботі взяли участь багато відомих науковців і впливових осіб, зокрема: президент Фонду Слоуна (США) Адам Фолк, заступник Державного секретаря Міністерства науки та вищої освіти Польщі Анджей Шептицький, директор Ліверморської національної лабораторії Кімберлі Буділ, професор Вроцлавського університету Давід Блашке, директор Німецького електронного синхротрона (DESY) Гельмут Дош, президент Європейської інноваційної ради (EIC) Міхаель Шеффер, президент Наукового товариства Макса Планка (MPG) Патрік Крамер, член Німецького Бундестага Штефан Албані, координатор зв’язків з Україною Наукового товариства Фраунгофера (Німеччина) Вельф Целлер. Україну на заході представляли віцепрезидент Українського фізичного товариства, професор фізтеху Ігор Гірка, перший заступник виконавчого директора Науково-технологічного центру в Україні Микола Любів. У межах дискусії було оцінено виклики, з якими стикаються наука та освіта в Україні, та визначено нагальні потреби у підтримці, зосереджуючись на міжнародних програмах допомоги, новому обладнанні, фінансуванні досліджень та розв’язанні проблеми відтоку мізків. Метою дискусії було сприяння довгостроковій стійкості та глобальній інтеграції української науки.
17 листопада Харківський університет відзначив 220-ту річницю від дня заснування. За цей час університет пройшов шлях від невеликого навчального закладу до потужного науково-освітнього центру міжнародного рівня.
19 листопада у стінах Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка відбувся гала-концерт конкурсу художньої самодіяльності першокурсників Alma Mater2024. У конкурсі взяли участь студенти 23 факультетів та навчально-наукових інститутів як онлайн, так і офлайн. Фізтех у конкурсі в онлайн форматі представляли Ріна Компанієць з піснею та Юлія Бойко з віршем. Ріна Компанієць відкрила програму галаконцерту з піснею «Над землею тумани».
Виступи дівчат можна подивитись за посиланнями: Юлія Бойко: https://drive.google.com/file/d/1u1EMSZZdSW5iqdyNFVTEavYFflcYdjJ/view?usp=sharingРіна Компанієць: https://drive.google.com/file/d/1UmJMvaofD3Ge1PALSiAHKdf3IkjlF
21 листопада виповнилося 62 роки від дня заснування фізикотехнічного факультету! За цей час випускниками ФТФ стали 3728 фахівців з найвищою інженерно-фізичною освітою.
21 листопада 2024 року опубліковано перший випуск рейтингу THE Interdisciplinary Science Rankings 2025, який став результатом спільного дослідження міжнародного рейтингового агентства Times Higher Education та Schmidt Science Fellows. До нього увійшли 749 закладів вищої освіти з 92 країн,що стало рекордною кількістю для першого випуску рейтингу. Харківський університет посів позицію 601+ в глобальному масштабі. Загалом до рейтингу ввійшли 11 українських університетів.
22 листопада оновлено Ukrainian National H-index Ranking за даними четвертого кварталу 2024 року. Рейтинг сформовано на основі аналізу дослідницької діяльності понад 400 наукових організацій України. За результатами оцінювання Харківський університет зберігає 2 місце серед університетів України за показниками індексу Гірша.
28 листопада фізтех провів у безпечному просторі головного корпусу університету майстер-клас "Introduction to quantum computing". Учасники майстер-класу дізналися про сучасні застосування квантових технологій та обчислень, про можливості, які відкриваються перед фахівцями в цій галузі. Зокрема, до складу команди фахівців, які проводили майстер-клас, увійшли лауреати всесвітнього квантового хакатону 2024 року:
Андрій Сотніков — провідний науковий співробітник ХФТІ та професор ФТФ;
Олександр Борисенко — старший науковий співробітник ХФТІ;
Ілля Лукін — випускник ФТФ і аспірант ХФТІ;
Роман Овсянніков — випускник ФТФ і аспірант ХФТІ;
Микола Луганько — студент ФТФ.
Жовтень 2024 року
24 жовтня опубліковано World University Rankings2025 for International Students — другий випуск міжнародного рейтингу закладів вищої освіти для іноземних студентів від ресурсу Study Abroad Aide. За результатами оцінювання, Харківський університет входить до 14 % найкращих університетів, займаючи 1 138 місце у світі та 3 місце в Україні. 29 жовтня фізтех отримав повідомлення про те, що професора кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Валерія Олександровича Лісовського визнано автором кращої статті «Formation and Confinement of Nanoparticles an a DC Glow Discharge», яку було представлено на конференції 2024IEEE International conference “Nanomaterials: Applications and Properties” (8-13вересня 2024 року у м. Рига, Латвія). Матеріали статі підготовлені у співавторстві зі співробітниками фізтеху Станіславом Дудіним, Сергієм Богатиренком, аспірантом Павлом Платоновим і студентом Сергієм Резуненком.
20 жовтня 2024 року Харківський університет традиційно відчинив свої двері для зацікавлених абітурієнтів та їхніх батьків. Усі охочі змогли зануритися в університетську атмосферу та дізнатися про освітні можливості одного з найкращих університетів України. День відкритих дверей відбувся наживо у безпечних приміщеннях університету. Захід відвідали понад 600 школярів. Фізтех на заході представляли директор інституту Пилип Кузнєцов, професор кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Валерій Лісовський, провідний інженер Наталія Казачкова, студенти та аспіранти фізтеху.
22 жовтня 2024 року в Києві міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та федеральний міністр освіти і наукових досліджень Беттіна Штарк-Ватцінґер підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Німеччини про співробітництво у сферах науки, технологій, інновацій та вищої освіти, яка зокрема передбачає створення чотирьох центрів досконалості в Україні. Вони функціонуватимуть у Львові, Харкові, Києві та отримають фінансову підтримку Німеччини у розмірі орієнтовно 10 мільйонів євро. Фізтех у партнерстві з Інститутом фізики мікроструктур наукового товариства Макса Планка в Галле (Німеччина) виборов перемогу у конкурсі Міністерства освіти та науки Німеччини (BMBF) на здобуття гранта для створення в Харкові «Центру досконалості» (Core of Excellence, СоЕ), тобто наукової лабораторії найвищих світових стандартів. Цей проєкт отримав назву PLASMA-SPINENERGY. У його межах планується втілити передові плазмові технології, розроблені фахівцями фізтеху, у новітніх нанорозмірних пристроях спінтроніки, які розробляють німецькі колеги. Підготовка цього проєкту тривала понад два роки під керівництвом випускника фізтеху, провідного наукового співробітника Інституту в Галлє Андрія Стервоєдова. У підготовці та презентації проєкту активну участь взяли провідний науковий співробітник фізтеху Станіслав Дудін та завідувач кафедри електроніки та управляючих систем факультету комп’ютерних наук Максим Хруслов, учень Миколи Стервоєдова.
23–24 жовтня 2024 року відбулися засідання наукового комітету Асоціації EUROfusion, де було розглянуто хід виконання проєктів за програмою EnablingResearch Projects 2021–2024 років. У роботі наукового комітету взяли участь завідувач кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізтеху, академік Ігор Гаркуша та професор цієї кафедри, член-кореспондент Ігор Гірка. Усі проєкти звітували про успішне виконання технічних завдань, що надасть новий імпульс роботам з керованого термоядерного синтезу в Європі.
17 жовтня директора навчально-наукового інституту «Фізикотехнічний факультет» Пилипа Кузнєцова обрано до складу Вищої вченої ради Європейського ядерного товариства (ENS). Кандидатуру Пилипа Кузнєцова було висунуто Українським ядерним товариством для представництва громадської організації та України у цьому престижному науковому органі європейської ядерної спільноти.
11 жовтня відбувся вже 5-ий Європейський день вчителя з керованого термоядерного синтезу. Щорічно ця подія відбувається у жовтні та складається з національної та загальноєвропейської сесій. Україна представлена в термоядерних дослідженнях насамперед харківською школою фізиків, які традиційно взяли на себе організацію національної сесії. Серед організаторів — фізикотехнічний факультет і Харківський фізико-технічний інститут. Українську сесію провели професор Ігор Гірка та керівник Національного контактного пункту «Євратом», випускник фізтеху Сергій Пугач. Головними доповідачами сесії виступили випускники навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет»: науковий керівник групи в лабораторії фізикиплазми Принстонського Університету (США) Софія Малко, дослідник та інженер систем нагрівання плазми в Інституті фізики плазми Чеської академії наук (Чехія) Ілля Мисюра, академік Національної академії наук України Ігор Гаркуша. Головними учасниками заходу стали 35 вчителів зі всієї України. Деякі вчителі долучили до заходу своїх учнів, які також мали змогу почути безпосередньо від науковців розповідь про термоядерний синтез, фізику плазми та плазмові технології.
15 жовтня у межах ХХІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Енергетика в промисловості» відбулася Міжнародна конференція «Атомні можливості для розвитку країни: воєнний час та повоєнна відбудова», яку організував Енергоатом. У роботі конференції взяли участь представники посольств Сполучених Штатів Америки та Швеції, державних органів влади, народні депутати України, міжнародні партнери НАЕК, науковці, громадськість, керівництво та фахівці НАЕК. Фізтех на заході представляв завідувач кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій професор Сергій Литовченко.
7 жовтня рішенням Вченої ради університету читальним залам центральної наукової бібліотеки Харківського університету було присвоєно імена видатних випускників і вчених. Читальний зал № 4 (зал для науковців, головний корпус) названо ім’ям Іллі Залюбовського. Ілля Залюбовський (1929–2013) — вихованець фізтеху Харківського університету, завідувач кафедри експериментальної ядерної фізики фізтеху. Видатний учений у галузі експериментальної ядерної фізики, член-кореспондент Національної академії наук України (1988), професор, доктор фізико-математичних наук, перший проректор з наукової роботи університету, Почесний громадянин м. Харкова. Багато уваги він приділяв діяльності та розвитку центральної наукової бібліотеки, очолював Бібліотечну раду понад 30 років.
9 жовтня оприлюднено результати міжнародного академічного рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2025. Загалом рейтинг містить 2092 університетів. До основної частини рейтингу увійшли 17 українських університетів. Харківський університет зберіг позицію1501+ та розділив друге місце в національному масштабі з низкою інших університетів.
10 жовтня 2024 року в Києві пройшов The 1st NURECAB Workshop "UA and EU Nuclear Education Trends and Nuclear Industry Prospects". Захід був присвячений актуальним питанням розвитку ядерної освіти в Україні та запитам ядерного сектора України до навчальних закладів. Серед учасників були представники Європейської мережі ядерної освіти (ENEN), Українського ядерного товариства, Клініки Спіженка, Об’єднаного офісу підтримки Європейської Комісії в Києві, що займається управлінням Інструментом співпраці у сфері ядерної безпеки, Об’єднаного дослідницького центру ЄС (JRC), Агентства з ядерної енергії (NEA), Радіоізотопного центру POLATOM, CVR, АТ «НАЕК"Енергоатом"», а також провідні українські університети та дослідницькі центри. Загалом у зустрічі взяли участь 92 представники, дотичні до ядерної галузі України та Європи. Харківський університет на воркшопі представляли професор Ігор Гірка з доповіддю «Огляд ядерної освіти в Україні (напрямок термоядерний синтез)» та професор Сергій Литовченко з доповіддю «Матеріалознавство та інженерія в Україні».
Вересень 2024 року
1 вересня розпочався новий навчальний рік. До занять на першому курсі приступили 12 хлопців і 4 дівчини, серед яких двоє мають найвищий вступний бал 200. 3 вересня відбулосьурочисте засідання вченої ради ННІ "ФТФ" з нагоди 110 річниці з днянародження Георгія Анатолійовича МІЛЮТІНА .
Відеозапис засідання оприлюднено за посиланням: https://youtu.be/vVAfM7ze6LE
Юлія Волкова, старший науковий співробітник ННІ "Фізико-технічний факультет" за сумісництвом, виграла грант EUROfusion Bernard Bigot для проведення дослідження в галузі термоядерного синтезу. Цей грант передбачає розробку діагностики збоїв та ELM-подібних плазмових навантажень у квазістаціонарному плазмовому прискорювачі ННЦ ХФТІ, що має вирішальне значення для впровадження термоядерної енергетики.
7 вересня 2024 року на 90 році життя зупинилось серце почесного доктора Харкіського університету, видатного українського вченого у галузі міцності та пластичності матеріалів, радіаційної фізики твердого тіла та радіаційного матеріалознавства, академіка НАН України, професора, доктора фізико-математичних наук, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки України, Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка-секретаря Відділення ядерної фізики та енергетики Національної академії наук України та генерального директора ННЦ ХФТІ НАН України у 2004-2016 роках Івана Матвійовича Неклюдова.
5-6 вересня 2024 року в Києві відбулася перша зустріч у межах проєкту NURECAB («EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building», GA# 101173510). Цим заходом офіційно розпочалася реалізація проєкту в межах робочої програми EURATOM. Участь узаході взяли представники Європейської Комісії за Програмою «Євратом», Cпільного дослідного центру Європейської Комісії, Міністерства освіти і науки України, Офісу Горизонт Європа в Україні, Європейського ядерного товариства, Європейської мережі ядерної освіти, акціонерного товариства «НАЕК “Енергоатом”», а також провідних українських університетів і дослідницьких центрів. Фізтех на зустрічі представляли директор ННІ "ФТФ" Пилип Кузнєцов та доцентка кафедри прикладної фізики та фізики плазми ННІ "ФТФ" Інна Афанасьєва.
Студентка 1 курсу магістратури Софія Пустова (дочка випускника фізтеху Олега Пустового) взяла участь в Intensive School "Laser, Plasma &Fusion - 2024", яка проходила в Ретімно, о.Крит, Греція з 2 по 5 вересня 2024 року. Софія представила стендову доповідь на тему "Direct laser acceleration in self-guided regime". Роботу присвячено проблемі вивчення умов прискорення частинок плазми за допомогою лазера.
27 вересня відбувся захист кандидатської дисертації з фізики плазми випускника фізтеху 2000 року Сергія Пугача, науковий керівник – випускник фізтеху, академік НАНУ Ігор Гаркуша.
Енергоатом запрошує вступників звернути увагу на спеціальності, пов'язані з ядерною енергетикою. Ці перспективні та престижні професії потрібні Україні зараз і будуть потрібні після війни.
https://www.youtube.com/watch?v=hznGdN0CEI4
Ставай на шлях атомника! Обирай професію з великим майбутнім!
6 жовтня асоціація FuseNet провела он-лайн 4-й Європейський день керованого термоядерного синтезу для вчителів.
Єлізавета Веліжаніна, яка після закінчення фізтеху в 2019 р. працює у лабораторії фізики динаміки систем у Вільному Університеті Брюсселя, Бельгія, познайомила вчителів із своїми дослідженнями в галузі обчислювальної гідродинаміки в контексті дизайну термоядерних реакторів.
6 жовтня асоціація FuseNet провела он-лайн 4-й Європейський день керованого термоядерного синтезу для вчителів.
Євгенія Бабенко, випускниця фізтеху 2011 р., яка через війну працює наразі за спеціальністю в ARCNL (Advanced Research Center of Nanolithography), Амстердам, Нідерланди, розповіла про плазму як джерело світла.
Презентація Дмитра Рафальського, технічного директора і співзасновника аерокосмічної компанії ThrustMe (Verierres-le-Buisson, France); закінчив ЗШ № 9, місто Красноармійськ (тепер Покровськ) Донецької області, випускник фізтеху 2007 р.
"Сучасні виклики застосування плазми в космічній галузі"
Проєкт "4 кафедри - 4 зустрічі. Пріоритети сучасної фізики."
https://www.youtube.com/channel/UCJsfv5PJBT_G7GNCYi3KdkQ/videos
Відеопрезентація Інституту фізики плазми ННЦ ХФТІ
Олена Москаленко та Єгор Верещака - в Технологічному інституті Картаго
Гречко Ярослав - учасник 21-а міжнародна конференції з імпульсної потужності
(м. Брайтон, Великобританії)
З 18 по 22 червня 2017 року у місті Брайтон (Великобританія) проходила 21-а міжнародна конференції з імпульсної потужності. Захід було організовано товариством ядерної та плазмової науки Інституту інженерів електротехніки та електроніки (IEEE Nuclear and Plasma Sciences Society).
Конференція з імпульсної потужності – це форум для обговорення всіх аспектів науки, техніки та застосування імпульсної потужності. Імпульсна потужність, техніка використання електричної енергії для генерації коротких імпульсів високої потужності використовуються у широкому діапазоні застосувань від фізики плазми та генерації пучків заряджених частинок до промислових та медичних застосувань.
Захід проходив в готелі “Hilton Metropole Hotel” на березі протоки Ла-Манш міста Брайтона, розташованого на південному узбережжі Англії. Брайтон є популярним містом, де проходили та проходять численні національні та міжнародні конференції. Брайтон – це одне з найбільших міст Англії, яке має давню історію, ще з римських часів. Його новітня історія – це приморський курорт, який має такі визначні пам’ятки як Brighton Pier, Royal Pavilion та новий British Airways i360.
Конференція включала проведення пленарних, усних та стендових доповідей, на яких учені з різних країн світу мали можливість представити свої здобуті наукові результати, поспілкуватися та обмінятися контактами. Кількість учасників конференції налічувала близько 500 осіб. При такій кількості учасників я був єдиним представником з України.
Незважаючи на насичену технічну програму конференції організаційний комітет проводив численні соціальні заходи, які давали учасникам можливість створення нових знайомств та відмінного проведення часу. Соціальні заходи включали вітальний прийом, екскурсію до British Airways i360 та офіційний банкет.
Поїздка відбулася завдяки студентському гранту, який організаційний комітет конференції виділяв студентам та аспірантам для участі у конференції. Він покривав проживання в готелі та організаційний внесок, який включав усі заходи та харчування.
Максим Люль - учасник Літньої школи з фізики елементарних частинок
З 4 по 17 червня 2017 я був учасником Літньої школи з фізики елементарних частинок, яку організовував Міжнародний центр теоретичної фізики Абдус Салама, м. Трієст, Італія. По-перше, мене вразило те, що я був єдиним учасником з України та Росії. Це, я вважаю, дуже яскравий показник того, що наш факультет є одним із кращих на території України. І дійсно, коли ти можеш попросити рекомендацію у викладача фізтеху з індексом Хірша понад 15, то це варто на увагу.
Школа зібрала учасників з усього світу: США, Канади, Мексики, Індії, Японії, Німеччини, Швейцарії... Всі, здавалося б, різні, але з легкістю знаходили спільну мову. Упевнений, що ніде більше не можна знайти такої атмосфери, як на подібних школах, адже коли люди об'єднані спільними інтересами, коли тебе оточують успішні мотивовані учасники, то ти і сам мимоволі стаєш мотивованим і успішним. Цікаві лекції, відкриті і по-доброму божевільні учасники зробили цю школу просто незабутньою. Уже пройшло п'ять днів, а я до сих пір під враженням (думаю це надовго)!
Дуже здорово, коли ім'я твого факультету говорить саме за себе, і його студентів із задоволенням приймають в якості учасників в різні школи / обміни / стажування.
Отже, якщо ти абітурієнт, то подача документів на фіз-тех, на мій погляд, це найправильніше рішення, адже факультет, в першу чергу, навчить тебе мислити, а це найголовніше, що повинен дати університет. А якщо ще й докладати зусилля і наполегливо займатися, то і твоє повідомлення з'явиться в розділі «Закордонна практика».
https://atn.ua/obshchestvo/magnity-kotorye-spasayut-zhizni-v-voennom-gospitale-pokazali-unikalnoe-oborudovanie
Сюжет АТН розповідає про унікальну розробку науковців ННЦ ХФТІ: магніти, які рятують життя. На 90-й секунді в кадрі – старший науковий співробітник ННЦ ХФТІ, випускник кафедри експериментальної ядерної фізики фізико-технічного факультету 1983 року Олексій Миколайович Ведикодний.
Олександра Ставничого, бійця 93 ОМБр, оперували в Харківському за допомогою спеціального магніту, який розробили медики шпиталю спільно з науковцями ХФТІ. На озброєнні в лікарів таке устаткування вже близько двох років. За цей час інструмент удосконалили, і тепер він є незамінним при лікуванні поранень. Магніти дають можливість вилучати осколки уже при обстеженні за польових умов. Крім того, вони допомагають вилучати осколки навіть із глибоких ран, де скальпель застосовувати небезпечно. За цей час за допомогою харківської розробки провели уже понад тисячу успішних операцій. В середньому, пояснюють медики, процес реабілітації після такої операції скорочується на 6 --8 днів. Деякі з магнітів розробляли безпосередньо для конкретного пораненого. Це все є ручною роботою, магніти виробляють в одиничних примірниках. Наразі розроблено близько 20 типів комплектів. Їх застосовують уже не лише в Харківському, але й в інших військових шпиталях.
Що роблять українці на "штучному Сонці?"
Команда українських фізиків - випускників фізико-технічного факультету Каразінського університету моделює на комп'ютері експерименти, які потім втілюють на практиці на термоядерному реакторі Wendelstein-7X у Німеччині. За що цінують українських фізиків у світі - в ексклюзиві DW з найгарячішого місця на планеті.
https://www.youtube.com/watch?v=sHeUOa3YlVs
Університет у соціальних мережах: