Жовтень 2025 року
25–26 вересня 2025 року в Національній академії наук України відбулася VII Міжнародна науково-технічна конференція NUCNEXT-2025 «Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику», організована Українським ядерним товариством спільно з акціонерним товариством «НАЕК “Енергоатом”», Інститутом проблем безпеки АЕС Національній академії наук України, Радою молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій Національній академії наук України. Учасники серед іншого обговорили питання підготовки кадрів для атомної галузі, зокрема в межах діяльності консорціуму NURECAB, учасниками якого є Українське ядерне товариство, АТ «НАЕК «Енергоатом», а також провідні наукові установи галузі та заклади вищої освіти ядерного спрямування, серед них і фізико-технічний факультет Харківського університету. Фізтех на конференції представляли директор ННІ ФТФ Пилип Кузнєцов і завідувач кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Сергій Литовченко. Аспірант кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Олександр Мороз вийшов до фіналу неформального заходу «Atom Slam. Ядерні спікери» з доповіддю «Електролітно-плазмова обробка металевих поверхонь».
2 жовтня за результатами державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ у 2025 році Харківський університет визнано таким, що успішно пройшов державну атестацію у частині провадження наукової діяльності. За напрямом «Природничо-математичний» університет віднесено до Групи A — найвищого рівня оцінювання.
7 жовтня випускника фізико-технічного факультету, професора Ігоря Гаркушу обрано на посаду академіка-секретаря відділення ядерної фізики та енергетики Національної академії наук України. Ігор Гаркуша є завідувачем кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізтеху, заступником генерального директора ННЦ ХФТІ. На фото – листопад 1985 року, після підписання державного працевлаштування в головному корпусі ХДУ традиційне фото з А.Эйнштейном на згадку: Саша Мільчевський, Саша Ісаєв, Ігор Гаркуша, Вадим Смакограй, Віктор Пивовар.
10 жовтня року відбувся черговий Європейський день термоядерного синтезу для вчителів (European Fusion Teacher Day). Це традиційна щорічна освітня онлайн-подія для всіх учителів природничих наук і фізики в Європі. Організатором події є мережа FuseNet, до якої входить і Харківський університет. Випускниця фізтеху 2022 року Єлизавета Мала, нині аспірантка Інституту фізики мікроструктур Макса Планка, Німеччина, представила доповідь «Від плазми до спінтроніки: подорож крізь тонкі плівки». Вона бере участь у виконанні спільного з Харківським університетом проєкту зі створення лабораторії досконалості (Core of Excellence) Plasma-Spin-Energy. Євген Казаков, випускник фізтеху 2007 року, нині науковий співробітник Лабораторії фізики плазми Королівської військової академії, Брюссель, Бельгія, лауреат Премії імені Ландау-Спітцера Американського фізичного товариства 2018 року, розповів про розвиток Європейської термоядерної програми. Юлія Волкова, випускниця фізтеху 2019 року, нині старший науковий співробітник Інституту фізики плазми ННЦ ХФТІ, представила доповідь «Плазмові прискорювачі ННЦ ХФТІ: шлях до нових технологій». На загальноєвропейській сесії керівництво FuseNet відзначило зусилля викладачів фізтеху, які першими здійснили переклад освітніх матеріалів з фізики плазми та термоядерного синтезу з англійської в рідну мову.
21 жовтня на 85-му році життя після тривалої хвороби пішов з життя кандидат фізико-математичних наук, колишній доцент кафедри матеріалів реакторобудування фізтеху Володимир Єгорович Семененко. Володимир Єгорович - випускник фізтеху 1963 року. Світла пам’ять про Володимира Єгоровича назавжди залишиться в серцях його колег, учнів і всіх, хто працював поруч із ним.
21 жовтня 2025 року в межах спільного засідання двох семінарів: Харківського хімічного семінару і Харківського квантового семінару — зокрема і для спільноти Харківського університету професор Ференц Краус прочитав лекцію «Від атосекундної фізики до інфрачервоної молекулярної ідентифікації: формуючи майбутнє превентивної медицини» та офіційно отримав диплом гостьового професора Харківського університету. Ференц Краус — директор Інституту квантової оптики імені Макса Планка та професор експериментальної фізики в Мюнхенському університеті імені Людвіга Максиміліана в Німеччині. Він нагороджений Нобелівською премією з фізики у 2023 році. Свою Нобелівську грошову винагороду він передав на допомогу українським дітям, постраждалим від війни.
25 жовтня Харківський університет гостинно відчинив свої двері для майбутніх студентів. Традиційний День відкритих дверей відбувся у змішаному форматі – в безпечному просторі та онлайн. Фізтех на чолі з директором Пилипом Кузнєцовим представив власну презентаційну зону, де гості могли дізнатися про навчальні програми нашого інституту, можливості академічної мобільності, студентське життя, міжнародну співпрацю та перспективи працевлаштування. Кожен абітурієнт отримав запрошення на наукові заходи для школярів від Фізтеху під час осінніх канікул. Від фізтеху на Дні відкритих працювали доцентка Інна Афанасьєва з донькою Настею, старший науковий співробітник Ярослав Гречко з донькою Кірою, інженер Наталія Козачкова та застниця директора Наталія Попенко. Також активну допомогу надали наші найкращі студенти: Степан Бєлєвцов, Анна Бутенко, Неоніла Гуріна, Артем Дегтярьов, Олексій Кочесоков, Станіслава Літвінова, Данило Масло, Марія Пчолкіна.
26 жовтня відбувся XXI кубок ректора з футзалу. Цей турнір було започатковано у Харківському університеті ще в далекому 2000 році. Тоді перемогу здобула команда фізико-технічного факультету. Нарешті, після початку крупномасштабного вторгнення, цей турнір відновлено. Цього року за команду випускників університету мав честь грати директор ННІ ФТФ Пилип Кузнєцов. Майже уся команда складалася з випускників фізико-математичного профілю. Результат: почесне II місце!
24-26 жовтня в он-лайн форматі відбувся XXII Всеукраїнський студентський турнір фізиків. Цього року запекла боротьба точилася між двома командами: ФФТФ з ХНУ ім. В.Н. Каразіна, з одного боку, та «Синтез Лагранжиану», що є збірною КНУ ім. Т.Г. Шевченка, КПІ ім. Ігоря Сікорського та ОНУ ім. І.І. Мечникова – з іншого. З невеликим відривом перемогу здобула харківська команда ФФФТ, до складу якої, крім студентів фізичного факультету входила першокурсниця фізтеху Аня Статівко. До складу журі, серед інших, входила випускниця фізтеху Анастасія Васильченкова, екс-Президенту Міжнародного турніру фізиків. В одному з боїв ведучим був випускник фізтеху Олексій Голубов, нині професор Харківського університету. Вітаємо переможців і бажаємо їм успіхів на Міжнародному етапі, що відбудеться у Оклахомі, США!
26 жовтня виповнилося 90 років видатному українському вченому в галузі експериментальної ядерної фізики низьких і середніх енергій, Почесному доктору Каразінського університету, академіку Національної академії наук України, заслуженому діячу науки і техніки України, випускнику ядерного відділення Харківського університету 1958 року Володимиру Юхимовичу Сторіжку. Його зусиллями в 1991 році було засновано Інститут прикладної фізики НАН України, Суми, де він працював директором до 2024 року. Світова наука ж завдячує Володимиру Юхимовичу новим підходом у дослідженні ядерних рівнів, а саме методом усереднених резонансів, використання якого дало можливість здобути унікальні дані про квантові характеристики ядер.
27 жовтня в Харківському університеті відбулося чергове засідання Вченої ради. Почесною грамотою Харківської міської ради було нагороджено серд інших старшого наукового співробітника фізтеху Ярослава Гречка.
Вересень 2025 року
Протягом 1–5 вересня 2025 року в місті Херцег-Нові(Чорногорія), відбулася 26-та щорічна конференція YUCOMAT 2025. Це конференціяз матеріалознавства та інженерії, включно з фізикою, фізичною хімією, хімією конденсованих станів та технології загалом. Фізтех на конференції представляла старший науковий співробітник кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Ольга Максакова.
6 вересня у Харківському університеті відбулася урочиста церемонія посвяти першокурсників у студенти. Цьогоріч до університету вступилипонад 3600 першокурсників, зокрема 24 вступники, які здобули найвищі 200 баліву національному мультипредметному тесті. Символічним моментом церемонії стало складання першокурсниками традиційної клятви студента-каразінця. Цьогоріч клятву зачитували і представники фізтеху Марія Пчолкіна та Ростислав Літинський.
8 вересня надійшла новина про успіх випускниці фізтеху 2013 року, нині – професора фізичного факультету Оксфордського університету Наталії Чепіги, яка виборола престижний грант Європейської дослідницької ради (ERC) у розмірі 1,5 мільйона євро на дослідження квантових систем та фазових переходів.
Завідувачка кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій фізтеху, професор Валерія Трусова взяла участь у 25-й науково-практичній конференції «Сучасні досягнення ядерної медицини», яка прошла 8-9 вересня у м. Чернігів.
11 вересня доцентка кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізтеху Інна Афанасьєва провела у режимі відеоконференції для вчителів міста Харкова лекцію «Цифрові помічники вчителя фізики: застосунки для симуляцій фізичних процесів та проведення віртуальних лабораторних робіт».Лекція відбулася за підтримки комунального закладу «Харківський центр професійного розвитку педагогічних працівників» у межах «Школи дистанційного навчання для вчителів фізики».
7–12 вересня 2025 року в Братиславі (Словаччина) відбулася 15-та Міжнародна конференція “Nanomaterials: Applications & Properties”.Харківський університет на конференції представила старший дослідник, доцент кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій ФТФ Ольга Максакова, яка доповіла про результати наукового колективу, здобуті в межах міжнародного проєкту EURIZON у співпраці зі Slovak University of Technology “Creation of ceramic coatings for surface modification of structural materials by the cathode-type vacuum-arc discharge, which generates highly ionized plasma flows” та держбюджетної теми МОН України “Створення функціональних покриттів для інструменту, призначеного для обробки спеціальних сплавів у відновленні авіаційної та важкої військової техніки”.
Студент 2 курсу магістратури ФТФ Іван Кузьмич узяв участь у Літній школі з фізики керованого термоядерного синтезу (IPP Summer University for Plasma Physics and Fusion Research, https://www.ipp.mpg.de/summeruni),яка відбулася з 8 по 12 вересня в Інституті фізики плазми Макса Планка в Гархінгу, Німеччина. Серед організаторів і доповідачів Школи був начальник групи йонного циклотронного нагрівання цього Інституту, випускник фізтеху Володимир Бобков. Участь Івана в Школі оплатив Інститут фізики плазми Макса Планка в Грайфсвальді, Німеччина. Натепер Іван є співавтором трьох науковихпраць, які індексуються наукометричною базою Скопус.
ФТФ у партнерстві з Інститутом фізики мікроструктур імені Макса Планка (м. Галле, Німеччина) та Національним науковим центром «Харківський фізико-технічний інститут» створює німецько-український центр передових досліджень (Core of excellence) PLASMA-SPIN-ENERGY. У межах проєкту в університеті від початку 2025 року проводяться роботи за двома партнерськими проєктами Українського науково-технологічного центру: «Нові плазмові джерела для контрольованого осадження високоякісних шарів спінтроніки»(керівник: Сергій Богатиренко, ФТФ)та «Контрольно-діагностичне устаткування для перспективного плазмового осадження складних структур спінтроніки» (керівник: Максим Хруслов, навчально-науковий інститут комп’ютерних наук та штучного інтелекту). За цей час у наукові лабораторії університету урядом Німеччини інвестовано понад три мільйони гривень. Зокрема, придбано обладнання та комплектуючі, які активно використовують також і в освітньому процесі. Науковці університету регулярно відвідують Галле для проведення спільних досліджень.
26 вересня до університету завітав Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній. Нагадаю, що на ФТФ викладають члени НАНУ: Микола Азарєнков, Ігор Гаркуша, Олександр Корчин, Юрій Слюсаренко,Ігор Гірка, Ігор Денисенко, Ігор Кирилін, Вячеслав Клепіков, Андрій Сотніков,Валерія Трусова.
Серпень 2025 року
Студенти фізтеху Демиденко Ілья, Дегтярьов Артем та Масло Данило успішно завершили стажування за напрямком малих модульних реакторів від Аргонської національної лабораторії (https://www.facebook.com/share/15s54CwUrB/),яке відбулася з 21 липня по 8 серпня на базі Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки(https://www.facebook.com/share/16oTvqm8yX/?mibextid=wwXIfr)
Хлопці дізналися про технології малих модульних реакторів, найновіші тренди в галузі ядерної та радіаційної безпеки та інші аспекти ядерної енергетики в Україні та світі.
11 серпня вийшов наказ по університету про зарахування на перший курс. На фізтех прийшли 21 першокурсник: 14 – на освітню програму «прикладна фізика», 6 – на «кіберфізичні ядерні технології» та один – на медичнуфізику. Серед першокурсників восьмеро навчатимуться у філії університету в Мюнхені. Згодом до магістратури (на 5 курс) вступили 8 осіб.
20 серпня відбувся успішний захист дисертації доктора філософії з галузі знань 13 «Механічна інженерія» Юрія СІРИКА (випускниккафедри матеріалів реакторобудування 1999 року) «Отримання люмінесцентних евтектичних композитів Al2O3/YAG:Се методом ГСК дляLED/LD джерел білого світла» за спеціальністю 132 «Матеріалознавство».Дисертацію виконано у Інституті монокристалів НАНУ, м. Харків. Науковий керівник – Сергій НІЖАНКОВСЬКИЙ, кандидат технічних наук, старший дослідник,завідувач відділу оптичних та лазерних кристалів (випускник фізтеху 1996 року).
З 18 по 22 серпня на базі фізтеху відбулась чергова Літняшкола з ядерної фізики-2025 для учнів старших класів. Захід організовано за підтримки міжнародного проєкту Nurecab, а також за участі Українського ядерного товариства. Учням надано інформацію про сучасний стан досліджень у галузі ядерної, термоядерної та медичної фізики, познайомлено з міжнародною співпрацеюв цих галузях. Учні відвідали Інститут медичної радіології та онкології імені С. П. Григор'єва, де познайомились з сучасними методами терапії онкозахворювань.Також відбувся візит до НТК "Інститут монокристалів", де учням продемонстрували новітні розробки в галузі створення нових кристалічних матеріалів, розробки сцинтиляційних детекторів та мікроелектронних приладів. Під час екскурсії до ННЦ "ХФТІ" науковці інституту продемонстрували учням свої дослідження в галузі фізики прискорювачів і фізики плазми.
23 серпня аспірант фізтеху Владислав Унукович (на фото) захистив дисертацію «Дослідження термодинамічних властивостей та фазових стані вультрахолодних фермі-газів з високими спіновими симетріями в оптичних ґратках» під керівництвом доктора фізико-математичних наук, члена-кореспондента НАН України, професора та випускника фізтеху (2006 року) Андрія Сотнікова.
26 серпня аспірант фізтеху Олександр Труш захистив дисертацію «Теоретичне дослідження поширення швидкої магнітозвукової хвилі за останньою замкненою магнітною поверхнею токамака» під керівництвом доктора фізикоматематичних наук, члена-кореспондента НАН України, професора та випускника фізтеху 1985 року Ігоря Гірки.
29 серпня Вчена рада Харківського університету затвердила рейтинг кафедр за підсумками 2024/2025 навчального року. Як і минулого року,перші два місця серед 71 кафедри природничо-математичного профілю університету посідають кафедри фізтеху:
1 місце - кафедра фізики ядра та високих енергій імені О.І.Ахієзера (завідувач кафедри – академік НАНУ, випускник фізтеху 1980 року Юрій Слюсаренко),
2 місце - кафедра прикладної фізики та фізики плазми (завідувач кафедри – академік НАНУ, випускник фізтеху 1986 року Ігор Гаркуша),
4 місце - кафедра медичної фізики та біомедичних нанотехнологій (завідувачка кафедри – член-коресплондент НАНУ Валерія Трусова),
12 місце - кафедра матеріалів реакторобудування та фізичних технологій (завідувач кафедри – професор, випускник фізтеху 1982 року Сергій Литовченко).
Липень 2025 року
27 червня Президія НАНУ затвердила підсумки конкурсу науково - досліднихробіт молодих учених НАН України на 2025-2026 рр. Серед переможців двоє випускників фізтеху: Роман Скороход (Інститут прикладної фізики, Суми) та Іван Трутень (ННЦ ХФТІ).
2 липня на базі Інституту прикладної фізики НАН України відбувся он-лайн семінар пам’яті відомого українського фізика-теоретика, члена -
Наукові праці П.І. Фоміна є широко відомими в усьому світі. Він є лауреатом премій НАН України імені М. П. Барабашова і Д.В. Волкова, Державної премії України в галузі науки і техніки. Йому було присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
На семінарі з доповідями виступили професори фізтеху академік НАНУ Олександр Корчин, член-кореспондент НАНУ Ігор Кириллін і Сергій Трофименко.
14-18 липня команда фізтеху в рамках четвертих ядерних європейських змагань для школярів відвідала Дослідницький центр Brasimone Італійського національного агентства з нових технологій, енергетики та сталого економічного розвитку (ENEA) у м. Болонья, Італія. Команду представляли доцентка Інна Афанасьєва та абітурієнтки: Чкуаселі Катерина та Пчолкіна Марія. Команда представила свій проєкт, присвячений ПЕТ-КТ.
19 липня розпочалась подача заяв на вступ до бакалаврату. Фізтех цього року пропонує студентам - бакалаврам технічних і природничих спеціальностей та представникам IT-компаній нову магістерську програму «Квантові технології та квантові обчислення». Студенти здобуватимуть компетентності, необхідні для розробки квантових алгоритмів, проєктування та використання квантових обчислювальних систем і програмного забезпечення для фундаментальних задач теоретичної фізики, а також для виконання прикладних досліджень, пов’язаних із квантовими процесорами, сенсорами, мережами та технологіями безпеки. Викладатимуть випускники фізтеху, фахівці-практики з наукових установ НАН України, закордонні викладачі, представники індустрії.
31 липня у мережі розміщено короткометражний документальний фільм про багаторічну історію колаборації українських і французьких учених угалузі фізики високих енергій “Дві нескінченності” (https://youtu.be/WsoPycj___w?
Фільм присвячено пам’яті академіка Миколи Шульги, випускникафізтеху 1971 року. На його честь у червні 2025 року у місті Орсе (Франція) за ініціативою керівництва IJCLab – Лабораторії Фізики Двох Нескінченностей імені Ірен Жоліо-Кюрі (Університет Париж-Сакле) за підтримкою програми Еразмус + та Посольства Франції в Україні відбулася робоча нарада. У фільмі звучать думки українських і французьких вчених про сучасну науку, співпрацю дослідників із різних країн, спадкоємність і наукові традиції, що долають будь-які барʼєри: політичні, культурні, мовні. Фільм створено творчою групою у складі: Сергій Фомін (автор ідеї,науковий консультант, випускник фізтеху 1977 року), Лідія Стародубцева (режисерка, інтерв'юерка, відеооператорка), Макс Головачов (редактор монтажу, дизайнер VFX).
Випускниці фізтеху 2023 року Ельвіра та Валерія Білоконь, які наразі працюють в університеті Тулейна (США), разом із колегами з Університету Арізони (США) та керівником їхньої дипломної роботи професором Андрієм Сотніковим (випускником фізтеху 2006 року) спрогнозували ентропію заплутаності в одновимірних системах Фермі-Хаббарда, використовуючи машинне навчання. Науковці продемонстрували універсальний зв'язок між ступенем заплутаності та числом частинок, які успішно проходять крізь бар'єр. Це відкриття пропонує потужну нову основу як для характеристики кореляцій у різнихфізичних системах, так і для прогнозування еволюції заплутаності під час транспортування частинок, що може мати вплив на такі галузі, якматеріалознавство та квантові обчислення. Докладніше про науковий результат ужурналі Quantumzeitgeist: https://quantumzeitgeist.com/
Червень 2025 року
22 травня пройшов фінал конкурсу наукових проєктів у сфері ядерної науки, атомної енергетики та промисловості «Атомні інноватори» - 2025. На конкурс надійшло 9 заявок. Старшй науковий співробітник фізтеху Іван Якименко посів друге місце у номінації «Прикладна розробка» з проєктом «Експериментальна установка ПЕТ-КТ». Доцентка фізтеху Інна Афанасьєва виборола друге місце в номінації «Наукове дослідження» за дослідження методу ізотопного розбавлення для визначення масової частки бору в борвмісних сполуках з використанням ICPMS.
У Харківському університеті відбулася щорічна XXIV виставка-конкурс навчальної та наукової літератури. 12 травня журі ухвалило переможців конкурсу. Дипломом I ступеня за напрямом наукова література відзначено колектив, до складу якого увійшов, зокрема, доцент фізтеху СергійБогатиренко, за монографію "Formation and temperature stability of the liquid phase in thin-film systems".
3 червня під час засідання ректорату відбулося нагородження працівників університету. За багатолітню плідну працю на освітянській ниві, вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців з пріоритетних напрямів науки і техніки, зміцнення творчих звʼязків з Національною академією наук України та з нагоди 220-річчя від часу заснування Харківського університету відзнакою НАНУ «Талант, натхнення, праця» нагороджено директора навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Пилипа Кузнєцова.
6 червня 2025 року в м. Київ відбулася V звітно-виборчаконференція Українського Ядерного Товариства. Факультет представляли директор ННІ «ФТФ» Пилип Кузнєцов, завідувач кафедри фізики ядра та високих енергій імені О.І. Ахієзера Юрій Слюсаренко та завідувач кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Сергій Литовченко. За рішенням конференції, усіх цих наших колег обрано до нового складу Правління ГО «Українське ядерне товариство».
11 червня відбувся літній урочистий випуск студентів університету та нагородження кращих випускників - магістрів 2025 року. З огляду на безпекову ситуацію в Україні захід пройшов у змішаному форматі.
Всі охочі мали змогу долучитися до онлайн-трансляції події наживо та завітати на офлайн-випуск до Колонної зали Північного корпусу.
Від імені студентської спільноти викладачам подякував випускник фізтеху Микита Москвітін. Цього літа фізтех закінчили 6 хлопців: Микола Лящов, Микита Москвітін, Михайло Сморцов, Нікіта Схабицький, Владислав Рудчик і Артем Тітаренко. Четверо з шести випускників отримали дипломи з відзнакою! Почесну нагороду кращого випускника отримав Москвітін Микита! Наживо на урочистій церемонії випуску змогли бути присутніми троє.
10-12 червня 2025 року у м. Орсе, Франція на базі лабораторії двох нескінченостей імені Ірен Жоліо Кюрі (IJCLab) Університету Париж-Сакле відбувся спільний Франко-Український семінар «Інструментальні розробки для фізики високих енергій», присвячений пам’яті академіка-секретаря НАН України, професора Миколи Федоровича Шульги - видатного вченого та ідеолога розвитку фізики високих енергій в Україні. Фізтех на семінарі представляли УлянаТарабара, Микола Бондаренко, Вікторія Корюкіна, Ігор Кириллін, Максим Маловиця, Сергій Трофименко, Сергій Фомін, Олександр Корчин, Валерія Трусова, Пилип Кузнєцов.
17 червня медіакомпанія U.S. News& World Report опублікувала рейтинг Best Global Universities 2025–2026, який оцінює діяльність університетів з-понад 100 країн світу. До рейтингу увійшли два українських університети: Київський (Global Score 33.9) і Харківський (Global Score 20.0).
18 червня 2025 року студенти 3 курсу Степан БЄЛЄВЦОВ, Артем ДЕГТЯРЬОВ та Данило МАСЛО відвідали Інститут фізики плазми Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний факультет» (ННЦ ХФТІ). Організатором екскурсії виступив завідувач кафедри прикладної фізики та фізикиплазми, заступник генерального директора з наукової роботи ННЦ ХФТІ, академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Ігор ГАРКУША. В межах екскурсії студенти відвідали наукові лабораторії інституту, де мали можливість побачити наукові установки, серед яких квазістаціонарні плазмові прискорювачі КСПП Х-50 та КСПП-М, стеларатори Ураган-2М та Ураган-3М, вакуумно-дугові джерела для нанесення покриттів та інші плазмові установки.
19 червня оприлюднено результати міжнародного академічного рейтингу QS World University Rankings 2026. Цьогоріч оцінювалися 8467 університетів зі 106 країн світу, а увійшов до рейтингу — 1501 заклад вищої освіти. За результатами рейтингу Харківський університет посів позицію 781–790 у глобальному масштабі та зберіг друге місце серед українських ЗВО.
28 червня Наукова рада Національного Фонду Досліджень України затвердила список переможців конкурсу 2025.06 «Наука для зміцнення обороноздатності і національної безпеки України». Переможцями конкурсу стали 33 проєкти ,зокрема проєкт під керівництвом професора Ігоря Гаркуші.
Травень 2025 року
1 травня 2025 року відбулася сесія Загальних зборів НАН України. Сесія обрала академіком Національної академії наук України професора фізтеху Олександра Корчина, а також членом-кореспондентом НАНУ – професора фізтеху Андрія Сотнікова.
8 травня в Харківському університеті відбулась подія «Kharkiv Quantum Event 2025», у межах якої було презентовано нову мультидисциплінарну освітню магістерську програму «Квантові технології та квантові обчислення». Програму розробили випускники фізтеху Сергій Шевченко і Андрій Сотніков. Програма спрямована на підготовку магістрів, які отримають ґрунтовні знання в галузі квантової фізики, програмування, математики та інформаційних технологій. Можлива дистанційна форма навчання. Відеозапис презентації доступний за посиланням: https://youtu.be/LYcW0en9WZI?si=xDiF39pyZgADdlhG
12 травня фізтехівська спільнота щиро вітала Ольгу Максакову, кандидата фіз.-мат. наук, старшого наукового співробітника фізтеху з присудженням Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2024 рік! Цю високу відзнаку присуджено за роботу «Структураі властивості композиційних нанорозмірних покриттів як високоефективних матеріалів мультифункціонального призначення».
14 травня фізтех отримав значний філантропічний грант від Університетського медичного центру Гронінгена (UMCG -Nuclear Medicine and Molecular Imaging Department). Це дозволить встановити високоякісний доклінічний ПЕТ/ОФЕКТ/КТ сканер, запустити навчальну програму для майже 20 фізтехівських дослідників і студентів, які приєднаються до тренінгів в UMCG для отримання практичного досвіду у виробництві ізотопів, радіоміченні та доклінічній візуалізації.
15 травня Указом Президента України №307/2025 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки» випускника фізтеху 1983 року, старшого наукового співробітника ННЦ "Харківський фізико-технічний інститут" Олексія ВЕЛИКОДНОГО нагороджено орденом "За заслуги" III ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України в умовах воєнного стану, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.
З 12 по 16 травня студенти кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій фізтеху під керівництвом завідувача кафедри, проф. Валерії Трусової проходили стажування у відділенні медичної фізики Медичного центру імені акад. Ю.П. Спіженка, м. Київ. Під час стажування 4 студенти ознайомилися з практичними аспектами роботи сучасного онкологічного центру, зокрема з принципами планування променевої терапії, роботою лінійних прискорювачів, системами контролю якості та дозиметрії.
17 травня, в День науки свої інтерактивні програми для відвідувачів університету представили всі факультети. Як малечі, школярам, так і дорослим було цікаво побачити фізичні прилади та досліди, ознайомитися з передовими науковими розробками. Біля демонстрацій фізтеху знову був аншлаг. Від фізтеху в заході взяли участь директор інституту Пилип Кузнєцов, а також викладачі Ярослав Гречко, Олександр Гапон, Казачкова Наталія та студенти Анастасія Афанасьєва, Ілья Демиденко, Всеволод Скоробагатов, Данило Масло, Артем Дегтярьов.
17 травня у новому випуску «Діалогів з інтелектуалами» університетська медіастудія поспілкувалися з Валерією Трусовою — провідною українською дослідницею у сфері біофізики, медичної фізики та нанотехнологій, завідувачкою кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій фізтеху. Пані Валерія поділилася своїм баченням майбутнього української науки, особливо в галузі медичної фізики. Науковиця розповіла, чому обрала своєю професією саме медичну фізику, і як міжнародне визнання, зокрема премія L’Oréal-UNESCO «Для жінок у науці», вплинуло на її кар'єру. Відеозапис інтерв’ю доступний за посиланням: https://youtu.be/wKsF62Lsfi0?si=rIgzb1G2HCsJtN3c
22 травня в місті Гоенкаммер, Німеччина, завершилася 25-та тематична конференція з високочастотної потужності в плазмі (25th Topical Conference on Radio-Frequency Power in Plasmas, https://www.ipp.mpg.de/rfppc2025). На конференції було представлено доповідь, співавтором якої став студент фізтеху Нікіта Схабицький («First Experiments on 3D Plasma Calculations Using Positive Maxwellian Operator»). У конференції взяв участь почесний доктор Каразінського університету, академік Бельгійської королівської академії наук Жан-Марі Нотердам і професор фізтеху Ігор Гірка. Організаційний і програмний комітети конференції очолив випускник фізтеху, начальник відділу йонного циклотронного нагрівання Інституту фізики плазми Макса Планка (Гархінг, Німеччина) Володимир Бобков.
22 травня директор ННІ ФТФ Пилип Кузнєцов дав інтерв’ю виданню "Думка." Youtube
26 травня на засіданні Вченої ради Харківського університету співробітники різних підрозділів отримали нагороди з нагоди дня науки. Серед нагороджених були і фізтехівці. Професор Ігор Гірка отримав подяку Міністра освіти і науки України за професійність, сумлінне ставлення до виконання обов’язків при проведенні наукової та науково-технічної експертизи. За багаторічну бездоганну працю, високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків, вагомий особистий внесок у розвиток сфери освіти і науки України та з нагоди Дня науки нагрудним знаком МОН України «За наукові та освітні досягнення» нагороджено професора Сергія Литовченка.
28 травня відбулося чергове засідання Президії Національної академії наук України. Серед інших розглядали питання «Синергія експериментальних та теоретичних досліджень з фізики плазми на шляху до термоядерної енергетики». До обговорення питання Президія запросила завідувача кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізтеху, заступника генерального директора ННЦ ХФТІ, академіка НАНУІгоря Гаркушу та професора цієї кафедри, члена-кореспондента НАНУ Ігоря Гірку. У своїх виступах Ігор Гаркуша підкреслив важливість експериментальних робіт з фізики плазми та керованого термоядерного синтезу, які проводять в Інституті фізики плазми ННЦ ХФТІ; ІгорГірка наголосив на катастрофічному зниженні числа вступників до магістратури за природничими спеціальностями та гострій необхідності невідкладних дієвих заходів на державному рівні зі збереження інженерно-фізичної освіти в Україні.
28 травня професор фізтеху Олексій Голубов дав інтерв’ю медіа-групі «Об’єктив» (https://www.objectiv.tv/uk/objectively/2025/05/28/astronomiya-v-ukrayini-bez-teleskopa-shho-proponuyut-harkiv-yani-video/?fbclid=IwY2xjawKoAX9leHRuA2FlbQIxMABicmlkETBXb3J5b2Z4SFpKMG9YdlhWAR57yNSRqMNmZYdYCNxoP_l7NJRaq4UGw8Ajr5P-nBucPCIFzPiM35Cf28XDRQ_aem_ApMu0Jgw-5zWn-PjfYY8WQ#google_vignette).
Квітень 2025 року
3 квітня було оголошено підсумки конкурсу «МАГНЕТИЗМ ДЛЯ УКРАЇНИ 2025»(http://www.stcu.int/news/index.php?id=668) від Магнітного товариства Інституту Електротехніки та Електроніки (THE INSTITUTE OF ELECTRICAL AND ELECTRONICSЕNGINEERS (IEEE) MAGNETICS SOCIETY (https://ieeemagnetics.org/
За оновленими даними наукометричних баз Східно-європейський фізичний журнал, який видається на базі фізтеху, посідає перше місце серед наукових журналів України в категорії "Фізика та астрономія" і друге місце - в категорії "Матеріалознавство". І за версією SCOPUS & Scimago Journal &Country Rank(https://www.scopus.com/
Харківський університет укотре підтвердив свій статус одного з провідних наукових центрів України (https://euroosvita.net/index.
16–18 квітня 2025 року в Харківському університеті проходила II Міжнародна науково-технічна конференція імені В. М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерноїенергетики». У заході взяли участь 160 зареєстрованих учасників, з яких майже 50 — безпосередньо в очному форматі. Загалом з доповідями виступили понад 60 науковців, фахівців підприємств, студентів і аспірантів, які представили результати досліджень, нові технології та інноваційні підходи до розвитку атомної енергетики.
При відкритті голова організаційного комітету, академік Микола Азарєнков згадав історію створення конференції та вшанував пам’ять Віктора Миколайовича Воєводіна — ініціатора та ідейного натхненника заходу, члена правління УкрЯТ і Вищої наукової ради ENS. До церемонії відкриття також долучився президент Європейського ядерного товариства Стефано Монті. Центральною подією першого дня конференції стала панельна дискусія щодо добудови енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС, де обговорювалися стратегічне значення проєкту, технічні виклики та роль науково-технічного супроводу. Відеозапис усіх трьох днів конференції можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/@
23-24 квітня 2025 року в Брюсселі відбулось чергове засідання Вищої наукової ради Європейського ядерного товариства. На порядку денному були питання розвитку ядерної медицини та майбутнього ринку радіофармацевтичних препаратів, продовження термінів експлуатація ядерних реакторів та регуляторні аспекти малих модульних реакторів. Україну на заходах представляв директор ННІ «Фізико-технічний факультет» Пилип Кузнєцов.
Команда фізтеху «KARAZIN Team» потрапила до списку 15 фіналістів 4-го Європейського ядерного конкурсу для учнів середніх шкіл та отримала запрошення на очний фінальний захід, який відбудеться в м. Болонья, Італія, з 14 по 18 липня 2025 року в форматі наукового табору (https://
Науковці фізтеху успішно завершили проєкт EURIZON «Створення керамічних покриттів для поверхневої модифікації конструкційних матеріалів катодним вакуумно-дуговим розрядом, що генерує потоки високоіонізованої плазми». Проєкт здійснено у співпраці з Інститутом матеріалознавства Словацького технічного університету в Братиславі (Institute of Materials Science, Slovak University of Technology in Bratislava), що сприяє розширенню наукової взаємодії на міжнародному рівні. Керівникпроєкту: професор Вячеслав Береснєв.
Цьогоріч одну з найпрестижніших нагород у світі науки — Breakthrough Prize in FundamentalPhysics — отримали чотири міжнародні наукові колаборації, які працюють на Великому адронному колайдері: ATLAS, CMS, LHCb та ALICE. Про це повідомило «Дзеркало тижня» (https://zn.ua/ukr/EDUCATION/
25-27 квітня в режимі он-лайн відбувся 25 Всеукраїнський турнір юних фізиків (юніорська ліга). До участі в турнірі долучилися 9 команд з Житомирської області, Івано-Франківська, Києва, Луцька, Одеси, Харкова та Харківськоїобласті. До фіналу вийшли команди «Радій» (Луцьк), «Момент імпульсу» (Харків), яка перемогла в турнірі, «Обдарованість» однойменного Харківського ліцею та «УФМЛ 9б» Українського фізико-математичного ліцею (Київ). Серед 27 членів журі третину складали студенти, викладачі та випускники Харківського університету, зокрема фізтеху: випускниця Неллі Бойченко, професор Олексій Голубов, науковий співробітник Денис Горох, професор Ігор Денисенко, доцент Костянтин Середа. Професор фізтеху Ігор Гірка традиційно головував у журі.
За І місце у Всеукраїнському конкурсі студентських наукових робіт з галузей знань і спеціальностей у 2024-2025 навчальному році (Спеціальність «Прикладна фізика тананоматеріали») нагороджено студентів фізтеху Ілью Деміденка та Івана Кузьмича.
Співробітники фізтеху завершили науковий проєкту «Біомолекулярні взаємодії амілоїдів: модулюючий вплив поліфенолів», який спрямований на пошук поліфенольних сполук, здатних запобігати пошкодженням структури функціонально важливих білків і мембран під дією патогенних білкових агрегатів (амілоїдів). Проєкт профінансовано програмою EURIZON, спрямованою на підтримку українських науковців, які продовжують працювати попри надзвичайно складні умови воєнного часу. Над цим проєктом працювали завідувачка кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій Валерія Трусова, професор Галина Горбенко, доцент Уляна Маловиця.
Березень 2025 року
З 24 по 28 лютого 2025 року представники фізтеху Пилип Кузнєцов та Валерія Трусова відвідали Університетський медичний центр (UMCG) танауково-дослідний центр терапії частинками (PARTREC) м. Гронінген, Нідерланди. Їм було продемонстровано повний цикл ядерної медицини, від виробництва радіоізотопів до клінічного застосування. В межах візиту розроблено та подано спільний запит на проєкт, який включає придбання обладнання для преклінічних досліджень та річний план практики для співробітників фізтеху на базі UMCG. Відрядження було профінансовано Європейською комісією в межах проєкту NURECABGA#101173510.
5 березня на фізтех до П`ятихаток завітав лауреат Нобелівської премії з фізики 2023 року Ференц Краус разом із командаю Нобелівського комітету. Їх зустрічав професор Сергій Литовченко, а також випускники фізтеха, теперішні співробітники ННЦ «ХФТІ» Андрій Сотников, Сергій Трофименко, Ігорь Кирилін і Вікторія Корюкіна. Ференц Краус оглянув сильнопо шкоджену будівлю, був вражений ступенем руйнувань приміщень, дізнався про втрачене навчальне та наукове обладнання, висловив свою підтримку народу України. Представники Нобелівського комітету активно фільмували та фотографували як будівлю корпусу, так і бесіду Ференца Крауса з фізтехівцями.
З 06 по 07 березня 2025 року в Брюсселі пройшли заходи Генеральної асамблеї Європейської мережі ядерної освіти. Харківський університет на цих заходах представляв директор Навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Пилип Кузнєцов. На виставці «Skills HUB forBrighter Nuclear Tomorrow» було представлено поточніо світні та наукові проєктив ядерній сфері, які виконуються Харківським університетом. На воркшопі проєкту NURECAB “Ukraine-ENEN synergies for Nuclear Education and Training” було презентовано доповідь про стан та перспективи розвитку освіти в галузі медичної фізики. Під час Генеральної асамблеї виконавчий директор FUSENet Даріо Круз відзначив успіх проведення фізтехом Літньої школи з ядерної фізики за підтримки ENEN.
7 березня завідувачка кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій фізтеху, професор Валерія Трусова взяла участь у панельній дискусії Women іn Sciences, що відбулася в Інституті Нільса Бора у Копенгагені. Захід був організований Асоціацією культурних інститутів країн ЄС у Даніїспільно з Інститутом Нільса Бора. Візит відбувся на запрошення та став можливим завдяки підтримці Українського дому в Данії.
7 березня в змішаному форматі відбулася звітно-виборча конференція Первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів Харківського університету, на якій члени організації звітували про роботу та поділилися досягненнями за останній рік. За активну громадську позицію, професійну компетентність,значний особистий внесок у вирішення питань соціально-економічного захисту членів профспілки почесною грамотою та відзнакою Харківської обласної організації профспілки працівників освіти і науки України нагороджено студентку фізтеху Станіславу Літвінову.
11 березня 2025 року в онлайн форматі відбулася Генеральна асамблея асоціації FuseNet – Європейської мережі освіти у галузі керованого термоядерного синтезу. Харківський університет на цьому заході представляли співробітники кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізико-технічного факультету професор Ігор Гірка та старший науковий співробітник Ярослав Гречко. Виконавчим директором асоціації FuseNet Даріо Крузом була відзначена робота Каразінського університету в підготовці та проведенні національної сесії 5-го Європейськогодня керованого термоядерного синтезу для вчителів. Окремо наголошено, що Україна першою серед європейських країн переклала з англійської в українську мову всі п’ять освітніх модулів освітніх матеріалів для середньої школи з серії про керований термоядерний синтез (http://physics-technology.karazin.ua/future-students/navchalni-materiali).).
12 березня вийшло нове видання предметних рейтингів QS WorldUniversity Rankings by Subject 2025. До рейтингів увійшли понад 1700 закладів вищої освіти з усього світу, які оцінювалися за 55 предметами у 5 широких предметних галузях. За напрямом «Фізика» Харківський університет посідає 501–550 позицію в глобальному масштабі, за напрямом «Економіка» — 551–700 позицію, а за напрямом «Комп’ютерні науки» — позицію 701–750.
16 березня у Харківському університеті відбувся масштабний день відкритих дверей у змішаному форматі. Абітурієнти та їхні батьки наживо познайомилися з деканами, викладачами та студентами факультетів, із представниками студентської ради та поставили їм запитання про освітні програмий студентське життя. Фізико-технічний факультет на дні відкритих дверей представляли: директор інституту Пилип КУЗНЄЦОВ, заступник директора з виховноїроботи Наталія ПОПЕНКО та студенти 2 курсу Степан БЄЛЄВЦОВ та Артем ДЕГТЯРЬОВ.
Директор Департаменту освіти Харківської міської радивисловила подяку викладачам, аспірантам і студентам фізтеху, які брали учсасть у проведенні міського учнівського турніру юних фізиків. Представники фізтеху брали активну участь у підготовці та консультуванні учнівських команд, а підчас проведення турніру стали членами журі та модераторами турнірних змагань: професори Ігор Гiрка, Ігор Денисенко, доценти Пилип Кузнєцов, Костянтин Середа, аспірант Михайло Гриценко, студенти Станiслава Лiтвiнова, Веронiка Батянова,Богдан Кушнарьов і Владислав Рудчик.
25 березня на базі фізико-технічного факультету пройшов міжнародний майстер-клас 2025 з фізики експерименту CMS великого адронногоколайдеру (LHC CERN). Цього року на майстер-класі школярі прослухали лекції відпровідних учених та студентів фіз-теху про теми та методи фундаментальних досліджень основ матерії, що дозволило їм самостійно оброрбляти реальні дані експериментів з фізики елементарних частинок.
26 березня у Харківському університеті відбувся День відкритих дверей для майбутніх вступників. Наш фізико-технічний факультет на дні відкритих дверей представляли: заступник директора з виховної роботиНаталія ПОПЕНКО, завідувачка кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій, професор Валерія ТРУСОВА, провідний інженер Олена НОСОВА - розповідали про переваги навчання на фізико-технічному факультеті та особливості освітніх програм, доцент кафедри прикладної фізики та фізики плазми Інна АФАНАСЬЄВА демонструвала досліди, наукові прилади у безпечному просторі. Абітурієнти, які зареєструвались, на чолі з директором ННІ"ФТФ" Пилипом КУЗНЄЦОВИМ зазирнули до лабораторій фізтеху та побачили лабораторні комплекси на власні очі. Познайомилися з науковцями та викладачами. Спочатку була екскурсія на протонний прискорювач лабораторії ядерної фізики, яку провели Щусь О.П. і Щапов Ю.В. Далі була екскурсія до лабораторії електронної мікроскопії та технологічних лабораторій за участі Литовченка С.В., Гречка Я.О., Богатиренка С.І., Дудіна С.В., Чунадри А.Г., Яковіна С.Д. Завершився насичений день у кабінеті нобелівського лауреата Льва Ландау в музейному комплексі ННЦ “ХФТІ” у супроводі Володимира Дяткова.
27-28 березня в Брюсселі відбулися заключні збори проєкту EURIZON. Дев`ятий робочий пакет проєкту було присвячено фінансовій підтримці вчених, які продовжують працювати в Україні. Серед понад 700 запитів науковий комітет відібрав 65 проєктів у всіх галузях знань, які було профінансовано на 4.5 мільйони євро. Зокрема, вчені Харківського університету виконали 6 проєктів, у тому числі два проєкти було виконано на фізико-технічному факультеті під керівництвом професорів Вячеслава Береснєва та Валерії Трусової. Професор фіз-теху Ігор Гірка наживо взяв участь у панельній дискусії "Як Європа може підтримати зміцнення наукової інфраструктури та інституцій в Україні?"
Лютий 2025 року
23 січня на базі фізико-технічного факультету у форматі он-лайн відбувся обласний етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізики у 2024/2025 навчальному році в Харківській області. В олімпіаді взяли участь 187 учнів із 10 районів Харківської області та м. Харкова. Журі олімпіади очолював Заслужений працівник освіти України, професор фізтеху Валерій Лісовський, який має багаторічний досвід у цій справі. До складу журі входили 11 викладачів і аспірантів університету, зокрема Заслужений вчитель України, професор фізичного факультету Захар Майзеліс, доценти фізтеху Андрій Гах, Володимир Олефір, Костянтин Середа, Інна Афанасьєва та інші.
З 28 по 31 січня 2025 року в місті Гранада (Іспанія) відбулася 32-а Робоча нарада з Європейської термоядерної програми, у якій взяв участь лідер української дослідницької ланки, заступник генерального директора ННЦ ХФТІ, завідувач кафедри прикладної фізики та фізики плазми Ігор Гаркуша. Метою наради було моніторинг виконання програми термоядерних досліджень Євратом у межах рамкової програми ЄС Горизонт-Європа, а також аналіз можливостей застосування ядерних технологій та розробок у сфері термоядерної енергетики.
3 лютого на засіданні ректорату ректорка Тетяна Кагановська привітала співробітників університету та вручила почесні нагороди. Зокрема, Подякою Національної академії наук України в ім’я миру та розвитку на відзначення вагомих здобутків у наукових, науково-технічних й інноваційних дослідженнях, залучення молоді до наукової діяльності та популяризації науки, за активне сприяння національній і міжнародній солідарності заради спільного використання наукових досягнень, їх розвитку та наближення перемоги і миру в Україні нагороджено провідного наукового співробітника фізтеху Станіслава Дудіна.
3 і 5 лютого завідувач кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізтеху академік НАНУ Ігор Гаркуша та професор цієї кафедри член-кореспондент НАНУ Ігор Гірка взяли участь у роботі наукової ради конкурсу EUROfusion за напрямком сприяння дослідницькій діяльності у галузі «матеріали» та «технології». Рада заслухала звіти керівників проектів, які завершуються 2025 року, та обговорила запропоновані ними зміни та коригування проекту на 2025 рік.
5 лютого Національна дослідницька рада Іспанії опублікувала чергову редакцію міжнародного рейтингу університетів світу Webometrics Ranking of World’s Universities January 2025 (2025.1.0beta). Каразінський піднявся на три сходинки вище порівняно з минулим виданням рейтингу та посів 4 місце серед вітчизняних університетів і 1955 позицію в глобальному масштабі. Загалом рейтинг оцінює представленість у вебпросторі майже 32 000 світових ЗВО.
У Харківському університеті продовжується реалізація освітньо-наукового кластера «Каразінський університет — учням класів "Метрошколи" м. Харкова».
13 лютого для учнів 11-х класів Харківського ліцею № 85 було проведено низку практичних занять, дослідів та експериментів, що сприяють ефективній підготовці випускників до складання НМТ–2025 з фізики для подальшого вступу до університету. Фізико-технічний модуль кластера для ліцеїстів провела викладач кафедри прикладної фізики та фізики плазми навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Наталія Казачкова. Вона залучила учасників заходу до низки цікавих дослідів та експериментів, у яких вони взяли безпосередню участь, з властивостей азоту, кіберфізичних ядерних технологій "Crazy biker", «Вогняного торнадо», «Найстаріших наукових іграшок», «"Paradox show" або цікаві пригоди "In the science world"».
20 лютого завершився 31 Всеукраїнський турнір юних фізиків, у якому взяли участь 12 команд з 4 областей України. До фіналу, як і торік, вийшли три харківські команди. Переможцем турніру стала команда «Момент імпульсу», яка торік здобула золоті медалі Міжнародного турніру юних фізиків, яку підготував професор Каразінського університету Захар Майзеліс. До складу журі увійшли професор фізтеху Ігор Гірка та кілька випускників фізтеху.
26 лютого оприлюднено результати конкурсу на здобуття фінансування наукових проектів в університетах України за рахунок бюджету Міністерства освіти і науки України. У Харківському університеті завершилося 20 наукових проєктів на 20 мільйонів гривень. Науковці університету подали 20 запитів і виграли 4 проєкти. Тобто фінансування Урядом науки в університеті зменшилося 2025 року на 16 мільйонів гривень порівняно з 2024 роком.
Січень 2025 року
9 січня опубліковано результати рейтингу QS World University Rankings за 2024 рік. Харківський університет зберіг 2 місце серед українських університетів.
13 січня опубліковано результати рейтингу за показниками даних наукометричної бази Scopus за 2024 рік. Харківський університет зберігає 2 місце серед університетів України за абсолютним значенням публікацій. За підсумками 2024 року маємо 748 публікацій! І фізтех тут є лідером серед факультетів університету. Індекс Хірша університету у 2024 році дорівнює 93 (у 2023 році — 88).
14 січня відбулося яскраве наукове шоу "Фізика на сцені", яке провела для дев'ятикласників Харкова співробітниця фізтеху Наталія Казачкова. Завдяки її захопливим поясненням і цікавим експериментам, захід перетворився на справжнє свято науки. Учні активно брали участь у демонстраціях, які дозволили глибше зрозуміти природу звукових хвиль та їх поведінку, розібратися з законами збереження енергії та їх проявами у повсякденному житті.
16 січня на сайті університету розміщено інтерв’ю з доцентом кафедри медичної фізики та біомедичних нанотехнологій фізтеху Ольгою Житняківською. Відповідно до Постанови президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки імені Бориса Патона № 6 від 5 листопада 2024 року призначено та продовжено виплату стипендій Кабінету Міністрів України 264 молодим вченим. Згідно з документом, стипендіатами стали двоє науковців Каразінського університету. Урядову стипендію отримуватимуть представниці фізтеху Ольга Житняківська та Уляна Тарабара.
Указом Президента України № 39/2025 від 20 січня 2025 року за значні заслуги у зміцненні української державності, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов’язку співробітників Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відзначено державними нагородами:
24 січня на сайті асоціації FuseNet виставлено у вільному доступі україномовну версію другого освітнього модуля для середньої
школи з серії про керований термоядерний синтез.
Сайт асоціації FuseNet: https://fusenet.eu/for-educators/module-2-roadfusion
Матеріали перекладено викладачами фізтеху Ігорем Гіркою, Юлією Волковою та Інною Афанасьєвою.
Усі п’ять модулів розміщено на сайті фізтеху: http://physicstechnology.karazin.ua/future-students/navchalni-materiali, та ННЦ ХФТІ: https://uaineuratom.com.ua/rozgortannya-termoyadernoyienergetyky, https://uaineuratom.com.ua/termoyaderni-materialy
27 січня на засіданні вченої ради університету Грамоти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за сумлінну працю, зразкове виконання посадових обов’язків і високий професіоналізм отримав, зокрема, Богдан Мазілін, провідний інженер кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій фізтеху.
З 8 по 29 січня в режимі відеоконференції на платформі Zoom за підтримки Харківського центру професійного розвитку педагогічних працівників відбулася низка з шести вебінарів «Турнір юних фізиків: методи та прийоми підготовки і гри». Ведучими вебінарів були, зокрема, Анастасія Васильченкова, випускниця ФТФ, PhD, президент Міжнародного турніру юних фізиків, Олексій Андрійович Голубов, випускник ФТФ, доктор фізико-математичних наук, член журі, переможець Всеукраїнських турнірів, керівник команд, Анастасія Гаєва, випускниця ФТФ, учасник, капітан і керівниця команд, переможниця Міжнародних студентських турнірів фізиків, член оргкомітету Всеукраїнських студентських турнірів фізиків.
Грудень 2024 року
Верховна Рада України 5 грудня 2024 року прийняла постанову №4131-IX "Про присудження Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2023 рік". Цією постановою визначено 50 робітпереможців конкурсу 2023 року. Зокрема, премію Верховної Ради України присуджено молодим ученим Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України, випускникам фізтеху 2014 року Олександру Старцеву та Олегу Троценку за роботу "Моделювання радіаційних ефектів в ядерних та функціональних захисних матеріалах".
13-15 грудня відбувся тридцять третій Харківський міський турнір юних фізиків. Турнір проходив он-лайн. Серед членів журі та керівників команд були викладачі, студенти та випускники фізтеху: Ігор Гірка (голова журі), Ігор Денисенко, Пилип Кузнєцов, Костянтин Середа, Ігор Кириллін, Роман Овсянніков, Станіслава Літвінова, Вероніка Батянова, Богдан Кушнарьов, Владислав Рудчик, Михайло Гриценко. Фінальний бій вів випускник ФТФ Кирило Геращенко, переможець міжнародних студентських турнірів фізиків. Вперше в історії до складу журі увійшли три члени-кореспонденти НАНУ. Переможцем турніру стала команда «Момент імпульсу», яка складається з ліцеїстів ХФМНЛ № 27 і ліцею «Імпульс».
17 грудня 2024 року, у рамках реалізації проєкту NURECAB відбувся вебінар для студентів і аспірантів профільних закладів вищої освіти. Пилип Кузнєцов, директор навчально-наукового інституту “Фізикотехнічний факультет” Харківського університету та керівник Робочого пакета №4, представив грантові можливості, які пропонує проєкт NURECAB. Ці можливості спрямовані на підтримку участі студентів, аспірантів і молодих дослідників у європейських заходах за напрямами ядерного поділу та термоядерного синтезу (конференції, семінари, форуми та тренінги, інші ініціативи), заходи, що сприятимуть інтеграції України до європейського дослідницького простору.
Учасникам було докладно представлено правила, процедури подачі заявок та ключові переваги участі в програмі мобільності. https://nurecab.eu/vebinar-rozvytokpotentsialu-molodi-v-programah-yevropejskoyi-merezhi-yadernoyiosvity-ta-proyektu-nurecab/
17-18 грудня в онлайн форматі відбувся фінал Всеукраїнського конкурсу рефератів учнівської молоді «Ядерна енергія і світ». Вже багато років громадська організація «Українське ядерне товариство» та АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки групи компаній «Energy Safety Group» та закладів вищої освіти НТУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», НУ «Львівська політехніка», НУ «Одеська політехніка» та фізико-технічного факультету Харківського університету проводить цей конкурс. Нагадаємо, що минулого року в конкурсі перемогла харків’янка Катерина Чкауселі з ліцею № 150. У Харкові проведенням відбіркового етапу конкурсу опікувалися члени УкрЯТ з Національного наукового центру «ХФТІ» та фізтеху: професор Сергій Литовченко, доценти Пилип Кузнєцов, Інна Афанасьєва, Богдан Мазілін, науковий співробітник Денис Горох. Перше місце на Всеукраїнському етапі посіла Марія Пчолкіна (учениця 11 класу КЗ «Харківський ліцей № 173») з роботою «Методика прогнозування властивостей ізотопів». Третє місце виборола Любов Крутенко (десятикласниця КЗ «Харківський ліцей №156) за роботу «Хочеш стати фізиком-ядерником? Запитай мене як!».
24 грудня народився Антон Карлович Вальтер. Не фізтехівцям розповідати, хто це такий.
24 грудня в Університеті відбувся урочистий випуск студентів університету та нагородження кращих випускників-магістрів 2024 року. З огляду на безпекову ситуацію в Україні захід пройшов у змішаному форматі. Всі охочі мали змогу долучитися до онлайнтрансляції події наживо та завітати на офлайн-випуск в укритті. Музичним сюрпризом для випускників став виступ хору університету та вокальний номер від студентки фізтеху Ріни Компанієць. Урочистий випуск від фізтеху наживо відвідали 4 випускники магістратури: Вертій Андрій, Кириленко Ігор, Осипова Рената та Шахназарян Амалія! Відзнаку кращого випускника 2024 року здобув Вертій Андрій (син вихованця фізтеху)!
Листопад 2024 року
Відповідно до Постанови президії Комітету з Національної премії України імені Бориса Патона від 5 листопада 2024 р. № 2 «Про призначення стипендій та продовження виплати стипендій Президента України та Кабінету Міністрів України для молодих вчених» призначено 229 стипендії та продовжено виплату 71 стипендії Кабінету Міністрів України для молодих вчених. Зокрема, серед числа стипендіатів є двоє молодих учених фізтеху, старші наукові співробітники Ярослав Гречко та Ольга Житняківська.
05-06 листопада 2024 року директор ННІ «Фізико-технічний факультет» Пилип Кузнєцов узяв участь у засіданні Вищої наукової ради Європейського ядерного товариства.
8 листопада за підтримки Українського Ядерного Товариства, фізтеху та ХФТІ відбувся І етап (відбірковий) Всеукраїнського конкурсу рефератів "Ядерна енергія і світ" - 2024! Конкурс об’єднав найкращих молодих дослідників, зацікавлених у розвитку ядерної енергетики. Конкурсанти презентували цікаві та інноваційні роботи на теми, що стосуються сучасних викликів і можливостей у сфері ядерної енергетики. 9 листопада Європа відзначає річницю падіння Берлінського муру. З цієї нагоди в Берліні, зокрема, відбулися заходи фундації Falling Walls. Серед них був і круглий стіл «Science & Research in Ukraine», який було проведено 8 листопада. У його роботі взяли участь багато відомих науковців і впливових осіб, зокрема: президент Фонду Слоуна (США) Адам Фолк, заступник Державного секретаря Міністерства науки та вищої освіти Польщі Анджей Шептицький, директор Ліверморської національної лабораторії Кімберлі Буділ, професор Вроцлавського університету Давід Блашке, директор Німецького електронного синхротрона (DESY) Гельмут Дош, президент Європейської інноваційної ради (EIC) Міхаель Шеффер, президент Наукового товариства Макса Планка (MPG) Патрік Крамер, член Німецького Бундестага Штефан Албані, координатор зв’язків з Україною Наукового товариства Фраунгофера (Німеччина) Вельф Целлер. Україну на заході представляли віцепрезидент Українського фізичного товариства, професор фізтеху Ігор Гірка, перший заступник виконавчого директора Науково-технологічного центру в Україні Микола Любів. У межах дискусії було оцінено виклики, з якими стикаються наука та освіта в Україні, та визначено нагальні потреби у підтримці, зосереджуючись на міжнародних програмах допомоги, новому обладнанні, фінансуванні досліджень та розв’язанні проблеми відтоку мізків. Метою дискусії було сприяння довгостроковій стійкості та глобальній інтеграції української науки.
17 листопада Харківський університет відзначив 220-ту річницю від дня заснування. За цей час університет пройшов шлях від невеликого навчального закладу до потужного науково-освітнього центру міжнародного рівня.
19 листопада у стінах Харківського національного академічного театру опери та балету імені М.В. Лисенка відбувся гала-концерт конкурсу художньої самодіяльності першокурсників Alma Mater2024. У конкурсі взяли участь студенти 23 факультетів та навчально-наукових інститутів як онлайн, так і офлайн. Фізтех у конкурсі в онлайн форматі представляли Ріна Компанієць з піснею та Юлія Бойко з віршем. Ріна Компанієць відкрила програму галаконцерту з піснею «Над землею тумани».
Виступи дівчат можна подивитись за посиланнями: Юлія Бойко: https://drive.google.com/file/d/1u1EMSZZdSW5iqdyNFVTEavYFflcYdjJ/view?usp=sharingРіна Компанієць: https://drive.google.com/file/d/1UmJMvaofD3Ge1PALSiAHKdf3IkjlF
21 листопада виповнилося 62 роки від дня заснування фізикотехнічного факультету! За цей час випускниками ФТФ стали 3728 фахівців з найвищою інженерно-фізичною освітою.
21 листопада 2024 року опубліковано перший випуск рейтингу THE Interdisciplinary Science Rankings 2025, який став результатом спільного дослідження міжнародного рейтингового агентства Times Higher Education та Schmidt Science Fellows. До нього увійшли 749 закладів вищої освіти з 92 країн,що стало рекордною кількістю для першого випуску рейтингу. Харківський університет посів позицію 601+ в глобальному масштабі. Загалом до рейтингу ввійшли 11 українських університетів.
22 листопада оновлено Ukrainian National H-index Ranking за даними четвертого кварталу 2024 року. Рейтинг сформовано на основі аналізу дослідницької діяльності понад 400 наукових організацій України. За результатами оцінювання Харківський університет зберігає 2 місце серед університетів України за показниками індексу Гірша.
28 листопада фізтех провів у безпечному просторі головного корпусу університету майстер-клас "Introduction to quantum computing". Учасники майстер-класу дізналися про сучасні застосування квантових технологій та обчислень, про можливості, які відкриваються перед фахівцями в цій галузі. Зокрема, до складу команди фахівців, які проводили майстер-клас, увійшли лауреати всесвітнього квантового хакатону 2024 року:
Андрій Сотніков — провідний науковий співробітник ХФТІ та професор ФТФ;
Олександр Борисенко — старший науковий співробітник ХФТІ;
Ілля Лукін — випускник ФТФ і аспірант ХФТІ;
Роман Овсянніков — випускник ФТФ і аспірант ХФТІ;
Микола Луганько — студент ФТФ.
Жовтень 2024 року
24 жовтня опубліковано World University Rankings2025 for International Students — другий випуск міжнародного рейтингу закладів вищої освіти для іноземних студентів від ресурсу Study Abroad Aide. За результатами оцінювання, Харківський університет входить до 14 % найкращих університетів, займаючи 1 138 місце у світі та 3 місце в Україні. 29 жовтня фізтех отримав повідомлення про те, що професора кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Валерія Олександровича Лісовського визнано автором кращої статті «Formation and Confinement of Nanoparticles an a DC Glow Discharge», яку було представлено на конференції 2024IEEE International conference “Nanomaterials: Applications and Properties” (8-13вересня 2024 року у м. Рига, Латвія). Матеріали статі підготовлені у співавторстві зі співробітниками фізтеху Станіславом Дудіним, Сергієм Богатиренком, аспірантом Павлом Платоновим і студентом Сергієм Резуненком.
20 жовтня 2024 року Харківський університет традиційно відчинив свої двері для зацікавлених абітурієнтів та їхніх батьків. Усі охочі змогли зануритися в університетську атмосферу та дізнатися про освітні можливості одного з найкращих університетів України. День відкритих дверей відбувся наживо у безпечних приміщеннях університету. Захід відвідали понад 600 школярів. Фізтех на заході представляли директор інституту Пилип Кузнєцов, професор кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Валерій Лісовський, провідний інженер Наталія Казачкова, студенти та аспіранти фізтеху.
22 жовтня 2024 року в Києві міністр освіти і науки України Оксен Лісовий та федеральний міністр освіти і наукових досліджень Беттіна Штарк-Ватцінґер підписали Угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Німеччини про співробітництво у сферах науки, технологій, інновацій та вищої освіти, яка зокрема передбачає створення чотирьох центрів досконалості в Україні. Вони функціонуватимуть у Львові, Харкові, Києві та отримають фінансову підтримку Німеччини у розмірі орієнтовно 10 мільйонів євро. Фізтех у партнерстві з Інститутом фізики мікроструктур наукового товариства Макса Планка в Галле (Німеччина) виборов перемогу у конкурсі Міністерства освіти та науки Німеччини (BMBF) на здобуття гранта для створення в Харкові «Центру досконалості» (Core of Excellence, СоЕ), тобто наукової лабораторії найвищих світових стандартів. Цей проєкт отримав назву PLASMA-SPINENERGY. У його межах планується втілити передові плазмові технології, розроблені фахівцями фізтеху, у новітніх нанорозмірних пристроях спінтроніки, які розробляють німецькі колеги. Підготовка цього проєкту тривала понад два роки під керівництвом випускника фізтеху, провідного наукового співробітника Інституту в Галлє Андрія Стервоєдова. У підготовці та презентації проєкту активну участь взяли провідний науковий співробітник фізтеху Станіслав Дудін та завідувач кафедри електроніки та управляючих систем факультету комп’ютерних наук Максим Хруслов, учень Миколи Стервоєдова.
23–24 жовтня 2024 року відбулися засідання наукового комітету Асоціації EUROfusion, де було розглянуто хід виконання проєктів за програмою EnablingResearch Projects 2021–2024 років. У роботі наукового комітету взяли участь завідувач кафедри прикладної фізики та фізики плазми фізтеху, академік Ігор Гаркуша та професор цієї кафедри, член-кореспондент Ігор Гірка. Усі проєкти звітували про успішне виконання технічних завдань, що надасть новий імпульс роботам з керованого термоядерного синтезу в Європі.
17 жовтня директора навчально-наукового інституту «Фізикотехнічний факультет» Пилипа Кузнєцова обрано до складу Вищої вченої ради Європейського ядерного товариства (ENS). Кандидатуру Пилипа Кузнєцова було висунуто Українським ядерним товариством для представництва громадської організації та України у цьому престижному науковому органі європейської ядерної спільноти.
11 жовтня відбувся вже 5-ий Європейський день вчителя з керованого термоядерного синтезу. Щорічно ця подія відбувається у жовтні та складається з національної та загальноєвропейської сесій. Україна представлена в термоядерних дослідженнях насамперед харківською школою фізиків, які традиційно взяли на себе організацію національної сесії. Серед організаторів — фізикотехнічний факультет і Харківський фізико-технічний інститут. Українську сесію провели професор Ігор Гірка та керівник Національного контактного пункту «Євратом», випускник фізтеху Сергій Пугач. Головними доповідачами сесії виступили випускники навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет»: науковий керівник групи в лабораторії фізикиплазми Принстонського Університету (США) Софія Малко, дослідник та інженер систем нагрівання плазми в Інституті фізики плазми Чеської академії наук (Чехія) Ілля Мисюра, академік Національної академії наук України Ігор Гаркуша. Головними учасниками заходу стали 35 вчителів зі всієї України. Деякі вчителі долучили до заходу своїх учнів, які також мали змогу почути безпосередньо від науковців розповідь про термоядерний синтез, фізику плазми та плазмові технології.
15 жовтня у межах ХХІ Міжнародної спеціалізованої виставки «Енергетика в промисловості» відбулася Міжнародна конференція «Атомні можливості для розвитку країни: воєнний час та повоєнна відбудова», яку організував Енергоатом. У роботі конференції взяли участь представники посольств Сполучених Штатів Америки та Швеції, державних органів влади, народні депутати України, міжнародні партнери НАЕК, науковці, громадськість, керівництво та фахівці НАЕК. Фізтех на заході представляв завідувач кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій професор Сергій Литовченко.
7 жовтня рішенням Вченої ради університету читальним залам центральної наукової бібліотеки Харківського університету було присвоєно імена видатних випускників і вчених. Читальний зал № 4 (зал для науковців, головний корпус) названо ім’ям Іллі Залюбовського. Ілля Залюбовський (1929–2013) — вихованець фізтеху Харківського університету, завідувач кафедри експериментальної ядерної фізики фізтеху. Видатний учений у галузі експериментальної ядерної фізики, член-кореспондент Національної академії наук України (1988), професор, доктор фізико-математичних наук, перший проректор з наукової роботи університету, Почесний громадянин м. Харкова. Багато уваги він приділяв діяльності та розвитку центральної наукової бібліотеки, очолював Бібліотечну раду понад 30 років.
9 жовтня оприлюднено результати міжнародного академічного рейтингу Times Higher Education World University Rankings 2025. Загалом рейтинг містить 2092 університетів. До основної частини рейтингу увійшли 17 українських університетів. Харківський університет зберіг позицію1501+ та розділив друге місце в національному масштабі з низкою інших університетів.
10 жовтня 2024 року в Києві пройшов The 1st NURECAB Workshop "UA and EU Nuclear Education Trends and Nuclear Industry Prospects". Захід був присвячений актуальним питанням розвитку ядерної освіти в Україні та запитам ядерного сектора України до навчальних закладів. Серед учасників були представники Європейської мережі ядерної освіти (ENEN), Українського ядерного товариства, Клініки Спіженка, Об’єднаного офісу підтримки Європейської Комісії в Києві, що займається управлінням Інструментом співпраці у сфері ядерної безпеки, Об’єднаного дослідницького центру ЄС (JRC), Агентства з ядерної енергії (NEA), Радіоізотопного центру POLATOM, CVR, АТ «НАЕК"Енергоатом"», а також провідні українські університети та дослідницькі центри. Загалом у зустрічі взяли участь 92 представники, дотичні до ядерної галузі України та Європи. Харківський університет на воркшопі представляли професор Ігор Гірка з доповіддю «Огляд ядерної освіти в Україні (напрямок термоядерний синтез)» та професор Сергій Литовченко з доповіддю «Матеріалознавство та інженерія в Україні».
Вересень 2024 року
1 вересня розпочався новий навчальний рік. До занять на першому курсі приступили 12 хлопців і 4 дівчини, серед яких двоє мають найвищий вступний бал 200. 3 вересня відбулосьурочисте засідання вченої ради ННІ "ФТФ" з нагоди 110 річниці з днянародження Георгія Анатолійовича МІЛЮТІНА .
Відеозапис засідання оприлюднено за посиланням: https://youtu.be/vVAfM7ze6LE
Юлія Волкова, старший науковий співробітник ННІ "Фізико-технічний факультет" за сумісництвом, виграла грант EUROfusion Bernard Bigot для проведення дослідження в галузі термоядерного синтезу. Цей грант передбачає розробку діагностики збоїв та ELM-подібних плазмових навантажень у квазістаціонарному плазмовому прискорювачі ННЦ ХФТІ, що має вирішальне значення для впровадження термоядерної енергетики.
7 вересня 2024 року на 90 році життя зупинилось серце почесного доктора Харкіського університету, видатного українського вченого у галузі міцності та пластичності матеріалів, радіаційної фізики твердого тіла та радіаційного матеріалознавства, академіка НАН України, професора, доктора фізико-математичних наук, лауреата Державної премії в галузі науки і техніки України, Заслуженого діяча науки і техніки України, академіка-секретаря Відділення ядерної фізики та енергетики Національної академії наук України та генерального директора ННЦ ХФТІ НАН України у 2004-2016 роках Івана Матвійовича Неклюдова.
5-6 вересня 2024 року в Києві відбулася перша зустріч у межах проєкту NURECAB («EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building», GA# 101173510). Цим заходом офіційно розпочалася реалізація проєкту в межах робочої програми EURATOM. Участь узаході взяли представники Європейської Комісії за Програмою «Євратом», Cпільного дослідного центру Європейської Комісії, Міністерства освіти і науки України, Офісу Горизонт Європа в Україні, Європейського ядерного товариства, Європейської мережі ядерної освіти, акціонерного товариства «НАЕК “Енергоатом”», а також провідних українських університетів і дослідницьких центрів. Фізтех на зустрічі представляли директор ННІ "ФТФ" Пилип Кузнєцов та доцентка кафедри прикладної фізики та фізики плазми ННІ "ФТФ" Інна Афанасьєва.
Студентка 1 курсу магістратури Софія Пустова (дочка випускника фізтеху Олега Пустового) взяла участь в Intensive School "Laser, Plasma &Fusion - 2024", яка проходила в Ретімно, о.Крит, Греція з 2 по 5 вересня 2024 року. Софія представила стендову доповідь на тему "Direct laser acceleration in self-guided regime". Роботу присвячено проблемі вивчення умов прискорення частинок плазми за допомогою лазера.
27 вересня відбувся захист кандидатської дисертації з фізики плазми випускника фізтеху 2000 року Сергія Пугача, науковий керівник – випускник фізтеху, академік НАНУ Ігор Гаркуша.
Енергоатом запрошує вступників звернути увагу на спеціальності, пов'язані з ядерною енергетикою. Ці перспективні та престижні професії потрібні Україні зараз і будуть потрібні після війни.
https://www.youtube.com/watch?v=hznGdN0CEI4
Ставай на шлях атомника! Обирай професію з великим майбутнім!
6 жовтня асоціація FuseNet провела он-лайн 4-й Європейський день керованого термоядерного синтезу для вчителів.
Єлізавета Веліжаніна, яка після закінчення фізтеху в 2019 р. працює у лабораторії фізики динаміки систем у Вільному Університеті Брюсселя, Бельгія, познайомила вчителів із своїми дослідженнями в галузі обчислювальної гідродинаміки в контексті дизайну термоядерних реакторів.
6 жовтня асоціація FuseNet провела он-лайн 4-й Європейський день керованого термоядерного синтезу для вчителів.
Євгенія Бабенко, випускниця фізтеху 2011 р., яка через війну працює наразі за спеціальністю в ARCNL (Advanced Research Center of Nanolithography), Амстердам, Нідерланди, розповіла про плазму як джерело світла.
Презентація Дмитра Рафальського, технічного директора і співзасновника аерокосмічної компанії ThrustMe (Verierres-le-Buisson, France); закінчив ЗШ № 9, місто Красноармійськ (тепер Покровськ) Донецької області, випускник фізтеху 2007 р.
"Сучасні виклики застосування плазми в космічній галузі"
Проєкт "4 кафедри - 4 зустрічі. Пріоритети сучасної фізики."
https://www.youtube.com/channel/UCJsfv5PJBT_G7GNCYi3KdkQ/videos
Відеопрезентація Інституту фізики плазми ННЦ ХФТІ
Олена Москаленко та Єгор Верещака - в Технологічному інституті Картаго
Гречко Ярослав - учасник 21-а міжнародна конференції з імпульсної потужності
(м. Брайтон, Великобританії)
З 18 по 22 червня 2017 року у місті Брайтон (Великобританія) проходила 21-а міжнародна конференції з імпульсної потужності. Захід було організовано товариством ядерної та плазмової науки Інституту інженерів електротехніки та електроніки (IEEE Nuclear and Plasma Sciences Society).
Конференція з імпульсної потужності – це форум для обговорення всіх аспектів науки, техніки та застосування імпульсної потужності. Імпульсна потужність, техніка використання електричної енергії для генерації коротких імпульсів високої потужності використовуються у широкому діапазоні застосувань від фізики плазми та генерації пучків заряджених частинок до промислових та медичних застосувань.
Захід проходив в готелі “Hilton Metropole Hotel” на березі протоки Ла-Манш міста Брайтона, розташованого на південному узбережжі Англії. Брайтон є популярним містом, де проходили та проходять численні національні та міжнародні конференції. Брайтон – це одне з найбільших міст Англії, яке має давню історію, ще з римських часів. Його новітня історія – це приморський курорт, який має такі визначні пам’ятки як Brighton Pier, Royal Pavilion та новий British Airways i360.
Конференція включала проведення пленарних, усних та стендових доповідей, на яких учені з різних країн світу мали можливість представити свої здобуті наукові результати, поспілкуватися та обмінятися контактами. Кількість учасників конференції налічувала близько 500 осіб. При такій кількості учасників я був єдиним представником з України.
Незважаючи на насичену технічну програму конференції організаційний комітет проводив численні соціальні заходи, які давали учасникам можливість створення нових знайомств та відмінного проведення часу. Соціальні заходи включали вітальний прийом, екскурсію до British Airways i360 та офіційний банкет.
Поїздка відбулася завдяки студентському гранту, який організаційний комітет конференції виділяв студентам та аспірантам для участі у конференції. Він покривав проживання в готелі та організаційний внесок, який включав усі заходи та харчування.
Максим Люль - учасник Літньої школи з фізики елементарних частинок
З 4 по 17 червня 2017 я був учасником Літньої школи з фізики елементарних частинок, яку організовував Міжнародний центр теоретичної фізики Абдус Салама, м. Трієст, Італія. По-перше, мене вразило те, що я був єдиним учасником з України та Росії. Це, я вважаю, дуже яскравий показник того, що наш факультет є одним із кращих на території України. І дійсно, коли ти можеш попросити рекомендацію у викладача фізтеху з індексом Хірша понад 15, то це варто на увагу.
Школа зібрала учасників з усього світу: США, Канади, Мексики, Індії, Японії, Німеччини, Швейцарії... Всі, здавалося б, різні, але з легкістю знаходили спільну мову. Упевнений, що ніде більше не можна знайти такої атмосфери, як на подібних школах, адже коли люди об'єднані спільними інтересами, коли тебе оточують успішні мотивовані учасники, то ти і сам мимоволі стаєш мотивованим і успішним. Цікаві лекції, відкриті і по-доброму божевільні учасники зробили цю школу просто незабутньою. Уже пройшло п'ять днів, а я до сих пір під враженням (думаю це надовго)!
Дуже здорово, коли ім'я твого факультету говорить саме за себе, і його студентів із задоволенням приймають в якості учасників в різні школи / обміни / стажування.
Отже, якщо ти абітурієнт, то подача документів на фіз-тех, на мій погляд, це найправильніше рішення, адже факультет, в першу чергу, навчить тебе мислити, а це найголовніше, що повинен дати університет. А якщо ще й докладати зусилля і наполегливо займатися, то і твоє повідомлення з'явиться в розділі «Закордонна практика».
https://atn.ua/obshchestvo/magnity-kotorye-spasayut-zhizni-v-voennom-gospitale-pokazali-unikalnoe-oborudovanie
Сюжет АТН розповідає про унікальну розробку науковців ННЦ ХФТІ: магніти, які рятують життя. На 90-й секунді в кадрі – старший науковий співробітник ННЦ ХФТІ, випускник кафедри експериментальної ядерної фізики фізико-технічного факультету 1983 року Олексій Миколайович Ведикодний.
Олександра Ставничого, бійця 93 ОМБр, оперували в Харківському за допомогою спеціального магніту, який розробили медики шпиталю спільно з науковцями ХФТІ. На озброєнні в лікарів таке устаткування вже близько двох років. За цей час інструмент удосконалили, і тепер він є незамінним при лікуванні поранень. Магніти дають можливість вилучати осколки уже при обстеженні за польових умов. Крім того, вони допомагають вилучати осколки навіть із глибоких ран, де скальпель застосовувати небезпечно. За цей час за допомогою харківської розробки провели уже понад тисячу успішних операцій. В середньому, пояснюють медики, процес реабілітації після такої операції скорочується на 6 --8 днів. Деякі з магнітів розробляли безпосередньо для конкретного пораненого. Це все є ручною роботою, магніти виробляють в одиничних примірниках. Наразі розроблено близько 20 типів комплектів. Їх застосовують уже не лише в Харківському, але й в інших військових шпиталях.
Що роблять українці на "штучному Сонці?"
Команда українських фізиків - випускників фізико-технічного факультету Каразінського університету моделює на комп'ютері експерименти, які потім втілюють на практиці на термоядерному реакторі Wendelstein-7X у Німеччині. За що цінують українських фізиків у світі - в ексклюзиві DW з найгарячішого місця на планеті.
https://www.youtube.com/watch?v=sHeUOa3YlVs
Університет у соціальних мережах: